Ялом Ірвін - Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

— Як ви це робите?

— Найпростіший спосіб — це попросити його уявити, що до нього звернувся пацієнт, який має аналогічну проблему. Як би він працював із ним? Запитайте: «Яким би було ваше ставлення до такого пацієнта? У який спосіб ви спробували б йому допомогти?»

Ернест зачекав, доки Керол перегорне сторінку і знову почне писати.

— Ви маєте бути готові до того, що його це страшенно роздратує. Страждаючи, психотерапевти поводяться так само, як і їхні пацієнти: хочуть, аби про них подбали, аби їм не довелося перетворюватися на власних психотерапевтів. Водночас наполягайте на своєму… ефективний підхід, гарна методика. Саме це й називають «істинною любов’ю». Утім, це не про мене, — вів далі Ернест. — Мій колишній супервізор завжди казав, що я волію отримати негайну винагороду — любов своїх пацієнтів, аніж значно важливішу — спостерігати за тим, як покращується їхній стан. Я гадаю… е ні, я знаю напевне, що він мав рацію. І дякую йому за це.

— А його пиха? — запитала Керол, відірвавшись від своїх нотаток. — Мій клієнт настільки зарозумілий, пихатий і конфліктний, що в нього зовсім немає друзів.

— За таких умов варто застосовувати «обернений» підхід: насправді за цією зарозумілістю криється особистість, яку переповнюють сумніви і сором’язливість, а також приниження власного «я». Пихаті та схильні до конфліктів люди зазвичай відчувають, що мають досягати ще кращих результатів, аби залишатися на одному рівні з іншими. Тож я не радив би вам аналізувати причини його зарозумілості чи себелюбства. Натомість зосередьтеся на самопрезирстві…

— Стривайте. — Керол підняла руку, щоб змусити його уповільнитися, бо не встигала записувати.

Коли ж вона закінчила, Ернест запитав:

— Що ще?

— Його одержимість грішми, — мовила Керол, — і високим статусом. А ще самотність та обмеженість. Скидається на те, що йому байдуже і до дружини, і до родини.

— Знаєте, нікому з нас не хотілося б стати жертвою шахраїв, однак мене дивує бурхлива реакція вашого клієнта: паніка, жах… немовби на кону все його життя… немовби без цих грошей він перетвориться на ніщо. Мені було б цікаво дізнатися, коли зародився цей особистий міф (до речі, я повсякчас вживав би саме це слово — «міф»). Коли він його створив? Чий голос підказав йому, як це зробити? Хотілося б дізнатися, як ставилися до грошей його батьки. Це дуже важливо, бо з ваших слів я зрозумів, що він потрапив у цю ситуацію виключно через своє благоговіння перед людьми, які мають високий статус. Скидається на те, що шахрай скористався саме цим, а тому легко заманив його до пастки. Не менш дивно й те, — вів далі Ернест, — що ваш клієнт (я мало не сказав «пацієнт») ототожнює цю втрату з повним банкрутством. Утім, якщо ви підштовхуватимете його у правильному напрямку, він розглядатиме цю аферу як порятунок. Можливо, це найкраще, що будь-коли з ним траплялося!

— Як же мені це зробити?

— Я б запропонував йому зазирнути в глиб самого себе й спробувати зрозуміти: чи справді його єство гадає, що метою його існування є накопичення грошей? Подеколи я пропоную подібним пацієнтам уявити себе в майбутньому — скажімо, в момент смерті чи під час поховання, навіть уявити свою могилу з надгробком та епітафією. Чи хотів би ваш клієнт, аби його одержимість грішми увічнили в камені? Невже це і є той результат життя, якого він прагне?

— Жахлива вправа, — мовила Керол. — Нагадує вправу з лінією життя, яку ви колись попросили мене намалювати. Може, й цю варто спробувати? Але не сьогодні… Я ще маю кілька запитань стосовно мого клієнта. Скажіть, Ернесте, як бути з його байдужістю до дружини? Я випадково дізналася, що в неї є залицяльник.

— Стратегія та сама. Я поцікавився б: а що він сказав би пацієнтові, який настільки байдуже ставиться до найближчої людини у світі? Запропонуйте йому уявити своє життя без неї. Що трапилося з його сексуальним єством? Куди воно поділося? Коли зникло? Чи не дивує його той факт, що він докладає значно більше зусиль, аби зрозуміти пацієнтів, аніж власну дружину? Ви зауважили, що вона теж займається психотерапією, але він кепкує з її підготовки та методів роботи? Гм, я не ходив би манівцями, а прямо запитав би його: чому він здіймає її на кпини? Я переконаний, що йому бракує вагомих причин. Що ще… Щодо тимчасової втрати праце­здатності… Якщо ситуація не зміниться, один-два місяці відпочинку підуть на користь і йому, і його пацієнтам. Можливо, йому варто було б поїхати на відпочинок разом із дружиною. Імовірно, їм варто звернутися до сімейного психотерапевта, щоб навчитися чути одне одного. Та найкращий варіант — це дозволити їй допомогти вашому клієнтові, хай навіть і в неприйнятний для нього спосіб.