Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

[4] Зрештою, так і сталося: ухвалили: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 4 листопада 1950 року, 213 United Nations Treaty Series 221. / [c. 524]

[5] Того літа понад 150 держав: Римський статут Міжнародного Кримінального Суду, 17 липня 1998 року, 2187 United Nations Treaty Series 90. / [c. 525]

[6] Через два місяці після досягнення домовленості: Prosecutor v. Jean-Paul Akayesu, Case No. ICTR964 T, Trial Chamber Judgment (2 вересня 1998). / [c. 526]

[7] Ще через кілька тижнів, у листопаді: R v. Bow Street Metropolitan Stipendiary Magistrate, Ex Parte Pinochet Ugarte (No. 3) [1999] 2 All ER 97. / [c. 526]

[8] У травні 1999 року: Prosecutor v. Slovodan Milosevic et al., Case No. IT 9937, Indictment (ICTY, 22 травня 1999). / [c. 526]

[9] У листопаді 2001 року: Prosecutor v. Slobodan Milosevic, Case No. IT 01511, Indictment (ICTY, 22 листопада 2001). / [c. 526]

[10] У березні 2007 року суддя: United States v. John Kaymon, Opinion and Order, 29 березня 2007 / [c. 526]

[11] У вересні 2007 року: Case Concerning Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Bosnia Herzegovina V. Serbia and Montenegro) Judgment, ICJ Reports (2007), paras. 413-15, 471(5). / [c. 526]

[12] У липні 2010 року: Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad A1 Bashir, ICC 02/0501/09, Second Warrant of Arrest (Pretrial Chamber 1, 12 липня 2010). / [c. 526]

[13] Через два роки, у травні: Prosecutor v. Charles Ghankay Taylor, SCSL0301T, Trial Judgment (Trial Chamber II, 18 травня 2012). / [c. 527]

[14] Його засудили до п’ятдесяти років: Prosecutor v. Charles Ghankay Taylor, SCSL0301T, Sentencing Judgment (Trial Chamber II, 30 травня 2012), 40. / [c. 527]

[15] У 2015 році Комісія з міжнародного права Організації Об’єднаних Націй: Professor Sean Murphy, «First Report of the Special Rapporteur on Crimes Against Humanity» (17 лютого 2015), UN International Law Commission, A/CN.4/680; also Crimes Against Humanity Initiative, Whitney R. Harris World Law Institute, Washington University in St Louis School of Law, http://law.wustl.edu/harris/crimesagainsthumanity. / [c. 527]

[16] «злочин злочинів»: David Luban, «Arendt on the Crime of Crimes», Ratio Juris (2015) (готується до видання), ssrn.com/abstract=2588537. / [c. 527]

[17] серед жертв було чимало прихильників такої: Elissa Helms, «Bosnian Girl»: Nationalism and Innocence Through Images of Women», in Retracing Images: Visual Culture After Yugoslavia, ed. Daniel Suber and Slobodan Karamanic (Brill, 2012), 198. / [c. 527]

[18] суттєвим елементом: Christian Axboe Nielsen, «Surmounting the Myopic Focus on Genocide: The Case of the War in Bosnia and Herzegovina», Journal of Genocide Research 15, no. 1 (2013): 21–39. / [c. 528]

[19] не сприяє розв’язанню: Timothy Snyder, Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin (Basic Books, 2010), 405, 412-13. / [c. 528]

[20] радше розпалює національне обурення: Turks and Armenians in Shadow of Genocide// Financial Times. — 2015, 24 квітня. / [c. 528]

[21] індивід, коли він приходить на світ: Louis Gumplowicz, La lutte des races (Guillaumin, 1893), 360. / [c. 528]

[22] Наша кровожерлива природа: Edward O. Wilson, The Social Conquest of Earth (Liveright, 2012), 62. / [c. 528]

[23] Його син Хорст живе: дивись Diana Blonska, «О Muzeum Narodowym w Krakowie w czasie drugiej wojny światowej, 28 Klio» Czasopismo poświęcone dziejom Polski і powszechnym (2014)» 85, 119 at note 82, («Колекція музею зазнала значних і безповоротних втрат від рук дружини губернатора дистрикту Краків фрау Вехтер, мешканки Відня, віком приблизно 35 років, з каштановим волоссям, Вона пограбувала усі відділи музею, аби прикрасити палац «Под Баранамі», який слугував штаб-квартирою дистрикту, забравши найвитонченіші картини і найкрасивіші предмети антикварних меблів, мілітарії тощо, всупереч попередженням директора музею про те, що шедеври мистецтва не можна використовувати для такої мети. Серед творів, які зникли без сліду, були такі: «Бійка між Карнавалом і Постом» Брейгеля, «Залицяння мисливця» [Юліана] Фалата та інші; значну кількість творів було сильно пошкоджено». Процитовано у: Архів Краківського національного музею, кабінет Фелікса Копера, Лист відділу кадрів Краківської міської адміністрації від 25 березня 1946 року: «Мені не відомо, чи Лору Вехтер, дружину губернатора Кракова, який проживав у палаці Потоцьких, відомому як палац «Под Баранамі», внесено до списку воєнних злочинців. Вона спричинила значну шкоду, взявши для прикрашення резиденції Вехтера твори мистецтва, серед яких шедеври Юліана Фалата, а також дуже цінна картина Брейгеля «Бійка між Карнавалом і Постом», яку, як і картини Фалата, втрачено. Я повідомив її ім'я місцевим судам, які запитували у мене інформацію про пограбування музею, і, не знаючи про те, чи ім'я фрау Вехтер занесено до цього списку, я від імені музею повідомляю про її злочинну діяльність. Процитовано у: там само, Dz. р. 407/46 Letter to the Polish Military Mission for Research into German War Crimes at Bad Salzuflen, від 9 грудня 1946 року), переклала Антонія Ллойд-Джонс. / [с. 529]

[24] так войовничо дивиться вниз: Wittlin, City of Lions, 11–12. / [c. 532]