Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

[78] болісного здивування, що обвинувачення: Gilbert, Nuremberg Diary, 417. / [c. 499]

[79] «жахливого злочину геноциду»: Trial of the Major War Criminals, 22:229. / [c. 499]

[80] Усупереч прес-релізу Джексона у липні: там само, 271-97. / [с. 499]

[81] А француз, на противагу: там само, 300. / [с. 499]

[82] Радянський прокурор Руденко: там само, 321. / [с. 499]

[83] Першим говорив Герінг: там само, 366-68. / [с. 499]

[84] би діяв точно так само, як: там само, 373. / [с. 499]

[85] Ріббентроп, Кейтель: там само, 382. / [с. 499]

[86] «усе глибше і глибше переживати провину»: там само, 384. / [с. 500]

[87] Всяку можливу провину: там само, 385. / [с. 500]

[88] Чи судитиме хтось коли-небудь: там само / [с. 501]

[89] Коли у них закінчився термін віз: Розмова з Саулем Лемкіном. / [с. 502]

[90] якщо надто сильно наполягати: Швельб Хампфрі, 19 червня 1946, PAG3/1.3, box 26, United Nations War Crimes Commission, 1943–1949, Predecessor Archives Group, United Nations Archives, New York; процитовано у Ana Filipa Vrdoljak, «Human Rights and Genocide: The Work of Lauterpacht and Lemkin in Modern International Law», European Journal of International Law 20, no. 4 (2010): 1184 n156. / [c. 505]

[91] Мені подобається цей: Ґастон Ульман (Волтер Ульман), народився 5 січня 1898 року, помер 5 травня 1949 року, диктор і журналіст; див. Maximilian Alexander, Das Chamaleon (R. Gloss, 1978). / [c. 506]

[92] З ними був також Хакі Робертс: Taylor, Anatomy of the Nuremberg Trials, 103. / [c. 509]

[93] Лемкін був у Парижі: John Cooper, Raphael Lemkin, 73. / [c. 509]

[94] Перший день, понеділок 30 вересня: Trial of the Major War Criminals, 22:411–523. / [c. 509]

[95] які є вищими за національні зобов’язання покори: там само, 466. / [с. 510]

[96] Радянський суддя сказав, що: там само, 497. / [с. 511]

[97] Ми безсилі: там само, 498. / [с. 511]

[98] дві тисячі огидних людожерів: West, «Greenhouse with Cyclamens І», 53–54. / [c. 512]

[99] процесу «нагадував мадам борделю»: там само, 6, 58-59- / [с. 513]

[100] Суддя Никитченко оголосив рішення щодо Розенберга: Trial of the Major War Criminals, 22:541. / [c. 513]

[101] вплутаний у безладну любовну інтригу: Loma Gibb, West’s World (Macmillan, 2013), 178. / [c. 513]

[102] Біддл перейшов до третього пункту: Trial of the Major War Criminals, 22:542-44. / [c. 513]

[103] Так… цілком можливо: там само / [с. 514]

[104] трьох було виправдано: там само, 574, 584. / [с. 514]

[105] 3 перших шести: там само, 588-89. / [с. 515]

[106] Ребекка Вест помітила це: West, «Greenhouse with Cyclamens І», 59. / [c. 516]

[107] «Tod durch den Strang»: John Cooper, Raphael Lemkin, 272. / [c. 516]

[108] Суддя Біддл був здивований: David Irving, Nuremberg: The Last Battle (1996, Focal Point), 380 (citing «Notes on Judgement — Meetings of Tribunal», Final Vote on Individuals, 10 September 1946, University of Syracuse, George Arents Research Library, Francis Biddle Collection, box 14). / [c. 516]

[109] Я заслужив на це: Gilbert, Nuremberg Diary, 432. / [c. 516]

[110] Сподіваюся, ви завжди: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 297. / [c. 518]

[111] нюрнберзького кошмару: Лист Лемкіна Енн О’Хейр Маккормік, 19 травня 1946, box 1, folder 13, Lemkin Papers, American Jewish Archives. / [c. 518]

[112] «найчорнішим днем»: William Schabas, «Raphael Lemkin, Genocide, and Crimes Against Humanity», in Agnieszka Bienczyk-Missala and Slawomir Dębski, Hero of Humankind, 233. / [c. 518]

[113] Папа Римський просив про помилування: Pope Asks Mercy for Nazi, Intercedes for Hans Frank/ New York Times. — 6 жовтня 1946. / [c. 519]

[114] «зміцнення міжнародного права»: Трумен Лоуренсу, 12 жовтня 1946, родинний альбом Лоуренса, у базі документів. / [с. 519]

[115] Герінга стратили першим: родинний альбом Лоуренса. / [с. 520]

[116] Він сказав кілька останніх слів: Kingsbury Smith, «The Execution of Nazi War Criminals», International News Service, 16 жовтня 1946. / [c. 520]

[117] Ça, c’est beau: John Cooper, Raphael Lemkin, 301. / [c. 520]

[1] Прагнучи закласти підґрунтя: Резолюція 95 Генеральної Асамблеї ООН («Підтвердження принципів міжнародного права, визнаних Статутом Нюрнберзького трибуналу»), прийнята на п’ятдесят п’ятому пленарному засіданні 11 грудня 1946 року. / [с. 523]

[2] Тоді Генеральна Асамблея прийняла: Резолюція 96 Генеральної Асамблеї ООН («Злочин геноциду»), прийнята на п’ятдесят п’ятому пленарному засіданні 11 грудня 1946 року. / [с. 523]

[3] 9 грудня 1948 року: Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року, вступила в силу 12 січня 1951. / [с. 524]