Суддя обернулася до Тії Еліаде.
– Ви хочете сказати, що американка, яку взяли заручницею грецькі терористи, вчинить злочин проти власної країни?
– Ми знаємо, що міс Слейд дуже легко піддається навіюванню, і що її свідомістю маніпулювали і «Сімнадцяте листопада», і МЕХ, коли вона була в них. Це стокгольмський синдром, який…
– Я знаю, що таке стокгольмський синдром, агентко Еліаде. Ви натякаєте, що ця молода жінка приєдналася до обох терористичних груп?
– Ваша честь, ми вважаємо, що вона запам’ятала таємний код у вигляді нострадамусівських пророцтв, код, у якому зашифровані командні інструкції для операції «Зуби дракона». Нападу на окремі точки у трьох містах США.
Суддя Родріґес провела рукою по блискучому чорному волоссю.
– Стандарти стосовно дієздатності для екстрадиції мають лише три вимоги. По-перше, підтвердження особи. По-друге, чіткий доказ, що особа була фізично присутня на місці вчинення злочину. По-третє, тут, у штаті Огайо, щоб людина мала змогу допомагати адвокатові підтвердити чи заперечити ці випадки.
Тейлор озвалася:
– Держдепартамент звертається до суду з проханням провести термінове слухання з цих питань, щоб її можна було екстрадувати в Грецію на допит.
Родріґес крутонула молотком.
– Докторе Кайл, ви знаєте, де ця людина зараз?
– Я зареєстрував її минулої ночі в мотелі університету під ім’ям Нікі Аптерос.
Родріґес повернулася до пристава.
– Повідом, щоб поліція Вейбриджа взяла її під варту для термінового слухання, якнайшвидше. Ми переносимо засідання на дві години, зараз оголошується перерва на ланч, – вона гупнула молотком.
Дуґан прошепотів щось чоловікові позаду нього. Той витягнув мобільний і попрямував до задньої частини судової зали. Усі підвелися, коли суддя злізла з крісла і подалась у свій кабінет. Чоловік із мобільним прошепотів щось Дуґану, а той – Тейлор.
– Ваша честь, – озвалася Тейлор, – мені повідомили, що коли поліцейські зайшли в кімнату втікачки, вона була порожня, хоч видно, що в номері спали. З допомогою менеджера вони перевірили решту території. Очевидно, вночі вона перейшла в іншу вільну кімнату. Коли представники шерифа спробували ввійти, вона притиснула шматок битого дзеркала до горла і пригрозила вбити себе, якщо їй не дадуть поговорити з лікарем Кайлом.
Родріґес зиркнула на нього.
– Думаєте, вона серйозно?
– Якщо вона, як я підозрюю, дійсно страждає на межовий розлад особистості, то, найімовірніше, має суїцидальні нахили.
– Ваша честь, – озвалася агентка Еліаде, – нам вона потрібна живою. Лише ця жінка може провести нас до сплячих агентів «Сімнадцятого листопада» і МЕХ.
Родріґес гупнула молотком.
– Агенте Дуґан, накажіть поліцейським запевнити Джейн Доу, що лікар Кайл уже в дорозі.
Кайл підвівся.
– Ваша честь, я мушу уточнити. Мене тут називали її лікарем. Вона – моя пацієнтка?
Родріґес на мить замислилася.
– Ні, вона не ваша пацієнтка. Тепер вас наймає суд, щоб ви оцінили, чи дієздатна вона для екстрадиції.
– Вона може відмовитися зі мною спілкуватися. Як на мене, це справді психічнохвора людина.
– Зважаючи на державну загрозу, я потребуватиму від вас експертного звіту. Доцільно видавати цю жінку, чи ні. Зрозуміло, містере Кайл?
– Ваша честь, вона живе з ілюзією, що я її лікар. Як зазначила агентка Еліаде, якщо вона себе вб’є, то жодної користі їм не принесе. Я вважаю, що вона може відреагувати агресивно, якщо вирішить, що я її кидаю, а також вона може становити загрозу для себе й інших.
– Ви зможете з цим упоратися, містере Кайл?
Він витріщився на суддю, яка нетерпляче крутила в руці молоток. Як із цим упоратися?..
– Я б запропонував поліцейським, щоб вони дозволили мені самому ввійти в її кімнату. Вона й далі вбачатиме в мені людину, яка намагається їй допомогти. Я заберу її в лікарню Вейбриджського університету, де спробую оцінити її дієздатність.
– Якщо встановите, що вона недієздатна, скільки часу вам знадобиться на лікування, яке поверне їй цю дієздатність?
– Складно передбачити. Аналітична терапія займає багато часу.
– Містере Кайл, оскільки справа стосується національної безпеки, я вношу правки до рішення суду. Якщо визначите, що вона недієздатна для екстрадиції, ви станете її лікарем-психіатром і виправите цю ситуацію.
Тейлор підвелася.
– Ваша честь, у нас немає часу. Нацбезпека має розвіддані: це бомба зворотної дії.
– Містере Кайл, – звернулася до нього Родріґес, – чи можна якось прискорити процес? Гіпноз? Електрошок? Будь-який спосіб, який нейтралізує таку промивку мізків.
Читать дальше