Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– Я не знав.

– Лікарю Кайл, ідеться про можливу терористичну загрозу для США, – сказала агентка Еліаде.

– Не можу повірити своїм вухам.

– Повірте, – додав Дуґан. – Пункт 53.1(б) Акту про національну безпеку стверджує, що для будь-якого громадянина США перетинати кордон у будь-якому напрямку або намагатися це зробити без чинного паспорта є незаконним.

– Кажу ж, я не знав, що вона вкрала паспорт.

– Ми дізналися, що в Греції вона перебувала під кодовим ім’ям, – сказала Тія.

– Кодовим ім’ям? Якісь шпигунські штуки.

– Певним чином так і є, – зауважив Дуґан. – Ви, мабуть, дізналися або її ім’я-прикриття, або справжнє за час, що були з нею. Що можете про це сказати?

– Ну, взагалі-то лікарська таємниця не дозволяє мені розкривати особисті дані, якщо людина перебувала під моїм наглядом і сама не дала на це дозвіл.

– Нацбезпека перекриває медичну конфіденційність.

– Я не розумію, про що ви. На мене можуть подати в суд, і я втрачу ліцензію на медичну практику. Мені потрібне рішення судді.

– Ми були готові до такого, – сказав Дуґан. – Перед тим як навідатися до вас, ми організували невелике одностороннє судове слухання про видачу.

– Я не юрист. Що означає «одностороннє», яку «видачу»?

– Дізнаєтеся, коли ми разом стоятимемо перед федеральним суддею в суді Колумбуса. Як тільки ми прочитали звіт стюардеси, відразу зателефонували прокуророві штату й організували екстрене слухання про екстрадицію. Суддя Кармен Родріґес очікує нас за годину.

– Я не можу пропустити семінар.

– НБПС.

– Тобто..?

– Національна безпека перекриває семінари.

– Агенте Дуґан, чи можу я сходити до вбиральні перед тим, як ми поїдемо?

– Уперед. Не хотілося б зупинятися у дорозі.

У чоловічому туалеті він зайшов в одну з кабінок. Руки трусилися, поки він набирав номер на мобільному.

– Американська спілка захисту громадянських свобод. До кого ви б хотіли звернутися? – пролунало у слухавці.

– Брюс Коулмен, – прошепотів він. – Це терміново.

– Це Коулмен, слухаю, – відповіли йому за мить.

– Брюсе, це Марті Кайл. Мені потрібен адвокат. Агент ФБР і грецька агентка з питань боротьби з тероризмом забирають мене в Колумбус на одностороннє слухання. Що це означає, що воно одностороннє?

– Це означає, що судовий процес проводить одна сторона, без повідомлення чи допуску іншої. Ти там не потрібний.

– Не я інша сторона.

– А хто..?

– Жінка, яку я загіпнотизував на літаку, коли повертався додому з Афін. Вони забирають мене до судді Кармен Родріґес у Колумбус.

– Це федеральна суддя. Звучить серйозно.

– Видача – це те саме, що й екстрадиція?

– Не зовсім. Видача означає передачу в країну, де – неофіційно, звісно, – часто проводять агресивний допит, те, що ми не можемо дозволити собі провести тут, у Штатах.

– Брюсе, ти можеш мені якось допомогти?

– Мій офіс неподалік від будівлі суду. Я там буду.

Почувши, що відчиняються двері чоловічого туалету, Кайл швидко запхав телефон у кишеню. Змив воду і вийшов, демонстративно змахуючи руками і витираючи їх паперовими рушниками.

– Мусимо їхати, містере Кайл. Не хотілося б, щоб суддя Родріґес на нас чекала.

Він пішов за агентами до чорного «Мерседеса». Коли вони сіли всередину, грецька агентка запитала:

– Між іншим, містере Кайл, як дослідник Юнга, ви ж маєте справу з різними міфами й легендами, правда?

– Так.

– Чули колись про богиню без обличчя?

– А як це стосується цієї так званої втікачки?

– Досить побіжно, – відповіла агентка Еліаде.

Він попорпався в пам’яті.

– Ну, є Лінт, що існувала ще до грецької та романської міфології. Про неї відомо лише те, що це богиня етрусків, яка чекала разом із їхнім богом Айта на вході в підземне царство. Айта, як і Плутон, були архетипами образів, які…

– Досить, – перебив агент Дуґан. – Лишімо лекцію на інший раз.

Поки вони їхали на захід до Колумбуса, Кайл дивився на пагорби. Хто б міг подумати, що йому доведеться пояснювати судді, чому він допомагав психічнохворій людині, яку шукає грецька спецслужба з питань боротьби з тероризмом, незаконно перетнути кордон США? І цю жінку – чи то ФБР, чи ЦРУ, чи ще хтось – хочуть відправити в Грецію на тортури.

І як ця зваблива жінка, що представилася Нікою, богинею без крил, пов’язана з богинею без обличчя?

Алексі підняв вікно в мотелі, втішившись, що воно не заскрипіло. Тихо підібрався до ліжка. Порожнє. Стоп, це ж номер на двох. Вона, мабуть, в іншому ліжку. Він прокрався до нього й перевірив. Нічого. Мабуть, відмокає у ванні.