Дэниел Киз - Притулок пророцтв

Кайл почухав борідку. Побарабанив нігтями по столу захисту. Промивка мізків. Промивка. Образ Ноєвого ковчега. Сорок днів і сорок ночей. Потоп… наповнення…

– Ваша честь, існує суперечлива психологічна техніка, що називається «наповнення образами», її іноді використовують для пацієнтів з посттравматичним стресом, які страждають від ретроспекції, нічних жахіть і проблем із пам’яттю.

– Як ветерани війни?

– І жертви зґвалтувань. Десенсибілізація – ефективна форма терапії контркондиціонування для лікування пацієнтів, що страждають від фобій. Пацієнтові по кілька разів показують зображення події, що травмувала його, доки вони не перестають викликати шокові симптоми.

– Скільки часу займе таке лікування?

– Кожна ситуація унікальна. Тижні, можливо, місяці.

Тейлор похитала головою.

– Ваша честь, сибірка МЕХ, можливо, вже в Сполучених Штатах.

– Містере Кайл, можете вигадати щось краще? – запитала Родріґес.

Він переступив з однієї ноги на другу. Взявся думати швидше.

– Є ще одна форма зниження чутливості, відома як швидка імплозивна терапія. Пацієнтку наповнюють справжніми або уявними сценаріями, які спричиняють напружену тривогу. Якщо вона не опиратиметься фантазіям, спричиненим цими образами, лікування може подіяти дуже швидко. Таке використовують із жертвами зґвалтування, імплозивна терапія показує майже миттєве покращення.

Родріґес глянула на Тейлор.

– Що скажете?

Тейлор прошепотіла щось Дуґанові й Тії, тоді обернулася до судді.

– Ми просимо суд встановити часові рамки.

– Суд погоджується. Містере Кайл, ми можемо чекати два тижні. Так ви матимете можливість оцінити стан і пролікувати Джейн Доу, також відому як Рейвен Слейд, також відому як Нікі Аптерос, вашою швидкою імплозивною терапією. Коли час спливе, повідомте суд про прогрес у цій справі або його відсутність.

– Ваша честь, є ще одна значна загроза. Не всі люди витримують лікування, що спричиняє стільки тривоги і напруження. Вона мусить мати високу самооцінку і бути впевненою в собі. Проте, як було вже сказано, вона була пацієнткою в Афінській психіатричній лікарні і зрештою прийняла іслам. Оскільки за моїм попереднім діагнозом це межовий та істеричний розлади особистості, імплозивна терапія може спричинити рецидив шизофренії.

– Зважаючи на те, що стоїть на кону, містере Кайл, ми мусимо ризикнути.

Родріґес покинула судову залу.

Тейлор, Дуґан і Тія вийшли через головний вихід. Коулмен залишився позаду, запихав папери в кейс.

– Кайле, це було чудово.

– Не впевнений. Я уявлення не маю, які травми пережила Рейвен Слейд. Що з нею зробили її наглядачі. Які фобії можуть приховувати її межовий розлад. Я використовував звичайну імплозивну терапію, але швидку – ніколи.

– Ну, ти справив значне враження на суддю. Непогано викрутився.

– Я б так не сказав. Родріґес наказує мені провести нестабільну жінку з суїцидальними нахилами, якій, імовірно, промили мізки, щоб зробити з неї самогубицю-мученицю-ісламістку, по канату під куполом психологічного цирку…

– Настільки все погано, га?

– …без сітки безпеки.

Рейвен лементувала на поліцейських:

– Відійдіть, або я переріжу собі горло!

– Відкладіть уламок дзеркала. Лікар Кайл уже в дорозі.

– Брешете. Вас відправили сюди, щоб мене вбити, – вона вколола себе в шию ліворуч. Кров потекла по блузці.

– О Господи, ні! Зупиніться! Ми почекаємо назовні. Лікар Кайл зайде один. Так влаштовує?

– Гаразд, але я замкну двері.

– Як скажете, леді.

Вони вийшли з кімнати. Рейвен хряснула дверима за ними і замкнула їх на ланцюжок. Підсунула під ручку крісло і вперла в нього комод.

За вікном мотелю замиготіли вогні, коли поліцейська машина під’їхала до тротуару біля її кімнати. Ну й пішли вони. Більше її не візьмуть заручницею.

Білий «Лексус» зупинився біля машини поліції. Рейвен побачила, як лікар Кайл говорить із поліцейськими за дверима. Знала, що він може помітити, як вона спостерігає за ним з вікна. Він помахав їй, Рейвен відповіла тим же. Тоді він зник з поля зору, а вона почула стукіт у двері. Подушкою притиснула скривавлену шию.

– Рейвен, це лікар Кайл. Будь ласка, впусти.

– Спочатку скажи, що тут робить поліція.

– Вони хочуть захистити тебе від людей, про яких ти розповіла, тих, що хочуть тебе вбити.

– Хвилинку, – вона відтягнула комод і прибрала крісло з-під дверної ручки. – Копи нехай за тобою не заходять. Скажи їм, хай стануть так, щоб я їх бачила.