Дэниел Киз - Притулок пророцтв

Не можна розповідати надто багато, доки не з’ясується, чи вдалося доктору Слейду загіпнотизувати й інший бік медалі під назвою розщеплена особистість. Коли Фатіма відімкнула двері, уже інший, м’якший голос промовив:

– Яка маленька кімнатка. І тільки одне ліжко.

– Зате двоспальне. Ми обидві помістимося.

– Я не лесбіянка.

– Я теж, це суперечить моїй вірі. Я спатиму під самим вікном, – вона глянула на годинник. Час вечірньої молитви. – Мені треба помитися.

– Мені теж.

Крізь вікно Фатіма побачила, що сонце вже майже сіло.

– Я йду перша, тобі доведеться зачекати.

Фатіма пішла до ванної і скинула з себе блузку, потім туфлі і панчохи. Заходилася терти ноги аж догори, тоді руки і обличчя. Обмившись, як належить для вечірньої молитви, вона одягла нічну сорочку і вийшла з ванної.

– Тепер твоя черга.

Поки дівчини не було, вона вийняла з шафи скручений потертий молитовний килимок і розстелила його на підлозі, розвернувши на схід, у напрямку Мекки.

– Що ти робиш?

– Хто це питає – Рейвен чи Нікі?

– Рейвен.

– Збираюся читати салят аль-маґріб. Тобто молитву на заході сонця.

– Можна мені подивитися?

– Якщо не заважатимеш.

Вона стояла прямо, ноги розставлені на ширині плечей, долоні складені чашечкою, великі пальці – за вухами, долоні направлені в напрямку кібли [26] Напрямок на Мекку, якого дотримуються мусульмани під час молитви. . У такій позі прошепотіла першу молитву. Потім поклала праву долоню на ліву, піднесла руки до грудей і стиха відмолила другу. Поклонилася, стала навколішки, підібгавши ноги під себе, ступні звернені в протилежний бік від кібли. На завершення вечірньої молитви вона лягла долілиць, руки і пальці розведені. Усе, як її вчив мулла [27] Учитель релігійної школи. в медресе [28] Мусульманська середня і вища школа. ще дитиною. Врешті-решт Фатіма скрутила килимок і сховала до шафи.

– А тепер можна мені дещо запитати?

– Запитуй.

– Ти – психіатрична медсестра. У мене в голові все переколошкалося, і я не знаю, чи справді бачила те, що бачила, чи мені це тільки сниться?

– Молитви Аллаху – це не сон.

– Тоді чому все здається таким нереальним? Цей дивний район, і те, що ти робила. Ніби сцена з кіно. Чи у мене знову дах їде?

– У тебе час від часу трапляються шизофренічні епізоди.

– Як це «час від часу»? Я що, не повністю звихнулася?

– У хворих на межовий розлад іноді трапляються напади психозу. Під час цих нападів тобі здається, що світ навколо і ти сама не реальні. Крім того, у тебе є фобії: ти боїшся вогню, а твоє інше я – висоти.

– То це тому батько зачиняв мене в божевільні?

– Так. А тепер лягаймо спати, нам завтра рано-вранці на потяг.

– Куди? Ти обіцяла, що скажеш.

– Спершу на північ Греції, а тоді до Туреччини.

– Навіщо до Туреччини?

– Це сюрприз. А тепер лягай у ліжко.

– Я не хочу спати.

Фатіма розкрила сумочку і витягла упаковку пігулок.

– Це допоможе заснути. Перед подорожжю тобі потрібно відпочити.

– Я не п’ю снодійного.

– Ну що ж… – Фатіма вийняла із сумочки аптечку і показала Рейвен шприц. – Хочеш укол?

– …давай свої смердючі таблетки…

Отже, це Нікі випила ліки, поклала голову на подушку і почала хропти.

Впевнившись, що полонянка заснула, Фатіма пішла до шафи і витягла дві чадри. Перед турецьким кордоном їм потрібно буде переодягтися. Світлошкіра блакитноока білявка надто привертатиме увагу. Закутавшись у чорне з голови до п’ят і закривши обличчя, вони сядуть на потяг до Стамбула, а тоді спокійно вирушать до Іраку.

Фатіма була вищою за свою полонянку, тож на вкорочення чадри пішла понад година. Вона перевірила сумку Рейвен, та не знайшла нічого небезпечнішого за пилочку для нігтів. Скрутила і сховала в неї підрізану чадру.

У папці, яку Фатіма забрала під час нападу на лікарню, знайшовся паспорт Рейвен. Вирізавши фото, вона через ісламську мережу фальшувальників документів у Афінах зробила для дівчини новий паспорт з перським іменем, залишивши тільки ініціали. Тепер Рейвен зватимуть Ріма Сораб, і з цими документами вона зможе пройти митний контроль спочатку на грецько-турецькому кордоні, а потім і в Іраку. Підроблений паспорт Фатіма поклала в сумочку Рейвен разом із чадрою.

Зі Стамбула вони вирушать до Ашрафу, де вона змусить дівчину прийняти іслам і витягне з неї послання Тедеску. Пощастить їй це зробити чи ні, та Рейвен, чи Нікі, чи ким би вона тоді не була, живою з Іраку не вибереться.