Дэниел Киз - Притулок пророцтв

Алексі пригорнув її.

Вона стиснула трубку в лівій руці.

– Я бачу, що ти досі мене хочеш, – прошепотіла вона. – Поцілуй мене, – її рука потягнулася до рота. Просунула трубку собі між зубів. Не встиг він зупинити її, як Рейвен розкрила його губи язиком і розкусила трубку. Скло розбилося в їхніх ротах. На колючий біль вона не зважала.

Рятувала тисячі убивче-самогубчим поцілунком.

– Ні!

Крізь скривавлені губи вона прошепотіла:

– Ти ніколи не покинеш мене, Алексі.

– Ти знову здуріла. Я забираюся геть.

– Надто пізно, Алексі. То був поцілунок смерті сибірки.

– Тоді помру мучеником. Ще маю час посадити драконячі зерна рештою трубок.

Вона відійшла і кинулася до поручня. Спинилася. Глянула в сходовий колодязь. Заплющила очі. Глибоко вдихнула. Та яка різниця. Усе одно помре.

Спотикаючись закрученими сходами, вона розтовкла кілька трубок об стіну. Зіп’ялася на ноги і побігла далі вниз. Алексі йшов позаду. Кинула ще кілька трубок.

Четвертий поверх. Третій. Другий. Перший.

Усі.

Він схопив її.

– Ти не уявляєш собі, що наробила.

– Ти сказав, що ми споріднені душі. Я врятувала тисячі душ, таких же, як і наші.

– Божевільна.

Рейвен засміялася.

– Безумовно. Вони не зможуть знести нашу заражену психлікарню ще багато років. Ми тут можемо кохатися, доки не посиніємо, Алексі. Не марнуймо останні дні, поки на наших тілах іще є плоть.

Він потягнувся назад.

– Я йду.

– Куди побіжиш зі смертю всередині тебе? Смерть, яку ти сюди приніс, заразила цю божевільню. У нас є десь із тиждень на секс, разом, у цій психічній могилі.

– Дурепа! Що ти верзеш? У нас немає часу.

– Ти віриш у життя після смерті, Алексі?

– Так, але мені подобається це життя.

– Ми довго належатимемо одне одному, Алексі.

– Ти про що? Розумієш, що це все дарма?

Вона прошепотіла йому у вухо:

…як каже ворон, не дарма…

Після вибуху в Піреї грецька поліція знайшла сховище зброї на таємній квартирі. Більшість терористів «Сімнадцятого листопада» схопили і судили. 7 грудня 2003 року п’ятнадцятьох визнали винними і засудили до довічного ув’язнення. Чотирьох виправдали.

Невдовзі ЗМІ отримали повідомлення: «Ми ще живі».

О 6:00 12 січня 2007 року посольство США в Афінах обстріляли з гранатомета. Терористична група другого покоління, що назвала себе «Революційною боротьбою», взяла на себе відповідальність за інцидент.

Згідно з «Нью-Йорк Таймс», у червні 2007 року двох чоловіків і жінку схопили в Афінах, коли вони начиняли поліцейську машину кустарною вибухівкою. Це були перші нові арешти за місяці нічних підривів банків і податкових служб. Десятьох терористів помітили, коли вони кидали коктейлі Молотова у філію Євробанку. Вогонь загасили, проте терористи втекли.

Першого лідера «Сімнадцятого листопада» (у книзі вказаний як Мірон Коста) так і не знайшли. Вважають, що він переховується на одному з понад 1400 грецьких островів у Егейському та Іонійському морях.

В Ашрафі лідери «Моджахедін-е Халк» досі чекають, що Державний департамент і Пентагон вирішать свої суперечки стосовно вилучення МЕХ зі списку терористів [54] У 2012 році США все ж вилучили МЕХ зі списку терористичних організацій. . Вони сподіваються, що Пентагон візьме гору і дозволить їм взяти участь у тому, що вони вважають неминучою війною проти Ірану. Кілька сенаторів, як республіканців, так і демократів, підтримали їх. Інші виступили проти таких дій.

Сержант Вільям Сазерленд 9 листопада 2003 року сказав «Вашингтон Пост»: «Вони терористи, а не патріоти». Колишній генсекретар Колін Павел, з іншого боку, вказав колишньому міністру безпеки Доналдові Рамсфелду, що сили «Моджахедін-е Халк» – це не союзниці США, а заручниці.

Згідно з випуском «Нью-Йорк Таймс» від 27 липня 2004 року, американські військові вважають «Моджахедін-е Халк» «особами під захистом», які підпадають під четверту Женевську конвенцію і мають імунітет проти виселення. Газета «Крисчен Саєнс Монітор» 29 липня написала: «Статус осіб під захистом – це перемога для яструбів, які підтримують використання МЕХ проти Ірану».

Згідно з «Ньюзвіком» від 14 лютого 2005 року, адміністрація Буша мала намір використати агентів МЕХ проти Ірану, а Пентагон сподівався «…натренувати як шпигунів…» деяких заручників МЕХ.

Члена парламенту Іраку заочно засудили до смертної кари в Кувейті за планування нападів на американське та французьке посольства, під час яких загинуло п’ятеро американців. Згідно з «Нью-Йорк Таймс» (7 лютого 2007 року), його ідентифікували як терориста «…“Стратиджик Полісі Консалтинґ”, іранського дисидентського угруповання у Вашингтоні… яке дістає значну кількість інформації від Народних моджахедів (sic), найбільшої та найзагрозливішої групи, налаштованої проти Тегерана».