Кузьма Скрябін - Кузьма Скрябін. Повне зібрання творів

Приспів:
А під Новий рік
Люди зустрічаються.
А під Новий рік
Мрії всі збуваються.
А під Новий рік
Твій дім не закривається:
Може, прийде той,
Кого ти сподіваєшся.

На вікні узори дивні —
Це твоя подружка-зима Малює їх,
Пробує розвеселити,
Сипле з неба на людей сніг.
Прибери свою ялинку,
Ангели чекають на знак —
І прилетять
Просто до твого будинку,
Піснями тебе звеселять.

Приспів.

Ти його чекай,
Він до тебе прийде,
Бо так само на душі його,
Він тебе по світі він шукає... (весь куплет — 2)

А під Новий рік... (2)

Приспів.

Він ціле життя усміхався
Широко до всіх навкруги.
Позичав їм останні гроші,
А сам не просив взайми.
А вони садили дерева зла
На бідній його голові.
І з часом горбилася спина
Під вагою дрімучих садів.

Приспів:
Ти у цьому світі — випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
розумій, добряк: пізно вже — ніяк!

В його домі не було дверей,
І заходили всі, хто хотів.
Пригощав він усім, чим мав,
Відмовляти він не вмів.
А вони підливали дерева зла
З корінням в його голові.
І ще більше горбилася спина,
Шукаючи відповіді.

Приспів (2).

Він дивився очима дитини,
Як гасне навколо цей світ.
Він хотів, шоби це зупинилось,
Та, крім нього, ніхто не хотів...

Приспів (2).

Французи мають Бонапарта, сир, вино і Париж,
Висока мода тебе тягне — ти їхню мову вчиш.
І хочеш бути подібним на спокійних парижан,
Читати з кавою газету і гризти круасан.
Поляки мають Варшаву, біґус, журик і флячки,
Марія Кюрі також, до речі, полячка.
До них на лижі заїжджаєш, мову їхню знаєш,
На думці себе ловиш, що їх поважаєш.

Приспів:
А моя країна — суцільна руїна,
І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах.
А моя країна — суцільна руїна,
Як можна не любити свою землю аж так?..

В американців є і статус, і Статуя Свободи,
Лас-Веґас, Ніагара, Нью-Йорк, Голлівуд.
І уживається спокійно там ще купа народу,
А в нас хоч і один, то не вміщається тут.
Ісландія далека має двісті вулканів,
Рейк’явік, пару гейзерів і вічні льоди.
І кожен з вулиці, якшо захоче, просто на каву
В офіс президента може сміло зайти.

Приспів.

Моя країна має Київ, Волинь і Карпати,
Донбас і Чорне море, Одесу і Львів.
І в ній живуть на повну ногу лиш одні депутати,
Всі інші грають ролі у кіно про лохів.
Стиснувши зуби, всі стоять і пропускають кортежі,
За місяць заробляють тільки фляжку вина.
Найбільша радість українця — дотягнути до завтра,
Ми всі давно в окопах, хоча це не війна.

Приспів (2).

Ти пишеш смс з метрополітену
Про то, що не прийдеш більше до мене.
Майже в усіх словах ти робиш помилки,
Сльози по клавішах, в коридорі — бутилки.

Приспів (2):
Don’t worry. I’m so sorry...
He слухай то, шо люди говорять.
Don’t worry, don’t, don’t worry,
I’m sorry... I’m sorry...

Я слухаю панк-рок, а ти — Ваню Дорна,
Може, тому разом є нам некомфортно.
Твій меседж — то завжди ті самі три слова,
І поміняти їх ти не готова.

Приспів (2).

Я приклеєний до тебе, прив’язаний,
Я загублений у тобі і знайдений...
Все життя по хвилинах,
Як віршами по стінах, написане...
Я не хочу чекати і ніколи б не знати,
Коли прийде вже той момент, коли...

Приспів (2):
Останню сигарету ми викурим на двох,
Що з нами буде завтра — може знати тільки Бог.
І ти фінал до книжки сьогодні не роби,
Не думай ні про шо, люби мене, люби!..

Я куплетами у тебе заплетений,
Ми з тобою не зіпсуті монетами,
Ніби діти за руки,
Через роки і муки переходили...
І тому я з тобою, і тому ми в любові,
І не думали, чи прийде той момент, коли...

Приспів.

Що з нами буде завтра — може знати тільки Бог,
Тільки Бог, тільки Бог...
Не думай ні про шо, люби мене, люби!..
Люби мене, люби... Люби мене, люби...
І ти фінал до книжки сьогодні не роби...