Люди ходять по своїх маршрутах,
Зустрічаються то там, то тут.
Рідше, частіше, як на світлофорах,
Часом кивають, а часом говорять,
Часом дороги їх паралельні.
Вечір, ніч, ранок і день,
Люди до себе, як сніг, прилипають,
Сліди розійшлися — і люди скучають...
Приспів.
Люди є різні, їх так багато,
А по слідах ти не можеш впізнати.
За ким ти підеш і як воно буде?
Далеко зайдеш чи скоро забудеш?
Сліди є маленькі і є глибокі,
На декілька днів і на тисячі років.
Хочеться так наступати на землю,
Ніколи не мріючи, щоби їх стерли...
Приспів.
Сумно...
Холодно...
Напевно...
Сумно... Сумно...
Холодно...
Напевно, щоб було знов чарівно,
Має бути сумно!..
Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким,
І як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.
Приспів:
Мам,
Ти мене вибач, шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам,
А можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми «посидим»?
Я, може, трохи пізно став її розуміти
І не часто дарував на день народження квіти.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
І кожен раз, коли вона мене обіймає
І разом із татком все про внучку питає —
Я з радості плачу, що маю живих батьків.
Я дуже дякую тобі за то, шо я вмію,
І дякую тобі за то, шо я розумів
Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель
І я десь тут поряд буду також бродити,
Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.
Холодне світло телеекрану
Кидає на стіни холодні тіні,
А я чекаю на твою програму,
Бо як інакше тебе зустрінеш?..
В чужі проблеми постійно вникаєш
Перед очима неживих телекамер,
І спорим, зовсім нічого не знаєш,
Що ти є в центрі моєї уваги.
Приспів:
Так, як тоді, небо для двох —
Тільки з тобою я чувся, як Бог!
Так, як тоді, місьє Коршавель,
Ніби продовження Емануель.
Так, як тоді, ніби в раю,
Три прості слова: «Тебе я люблю!»
Так, як тоді, ніби в раю!
Я розглядаю тебе на екрані,
Як дивну планету у телескоп,
І, як астроном, спосіб шукаю
Попасти крізь терни до далеких зірок.
Я знаю напам’ять всі твої рухи
І кожен раз собі уявляю,
Коли вже візьму тебе я за руку —
І ти відразу собі нагадаєш.
Якщо я тебе не напрягаю,
Я тобі не чужий...
Якщо я твій запах
Завжди пам’ятаю,
То, значить, він мій...
Якщо ти зі мною
За тисячу років
Залишилась така сама,
Давай, як завжди,
Після дороги
Нап’ємся за нас вина!..
Приспів:
І включим радіо Любов,
Постав нам нашу пісню,
Ді-джей.
В ефірі радіо Любов,
Ми проведемо в небі
Цей день...
Я люблю, коли ти
Береш мою руку,
Це значить — я твій,
Я люблю, коли
З моїх жартів смієшся,
Значить, я — не тупий.
Давай замотаємся в одіяла
І підем на холодний балкон,
Щоб сусіди також не спали,
Ми їм створим цей «О-о-о...»
Машина їде скоро, дорогу рве,
В кабіні від мотора вібрація,
Ремінь до крісла притиснув тебе —
Така сама і в неї ситуація.
Можна нажати тормоз, можна — газ,
Можна звернути в поле, можна — в ліс,
І не працює твоя ідентифікація,
Ти вже у схемі, ти туда заліз.
Приспів:
Тримай її за руку — це любов!.. (4)
Бензину хватить — повний бак залив,
Тебе чекає більше, ніж любов,
Вона не знає, де почнеться все,
Очі шукають в темноті сигнал.
Магнітофон грає щось старе,
Людей у залі майже повний зал,
Зелене світло значить то саме,
Маленький ангел теж тобі сказав:
Приспів (2):
Тримай її за руку — це любов!..
Тримай її...
Тримай її за руку — це любов!..
Тримай її...
На очах росою сльози,
Знову ти сама зустрінеш цей
Новий рік,
І замерзли на морозі
Кольорові мрії твої...
Снігом замітає двері,
Може, хтось до тебе прийшов —
Впусти його,
Запроси ще й до вечері,
Поділися своїм теплом.
Читать дальше