Кузьма Скрябін - Кузьма Скрябін. Повне зібрання творів

Приспів (2).

Давно продалася остання картина
Художник плаче, бо пропив свій мольберт
Його коханка відсудила будинок
Бабки, бабки, бабки пожирають людей

Приспів:
Ми нашу пісню написали за гроші
Хтось на години продає свою любов
В когось дешевше, а хтось бере дорожче
Яка різниця, інфляція, дурдом

Ми з вами стали всі товаром на базарі
І рекламуєм і активно продаєм
Хто — своє тіло, а хто грає на баяні
А хто і душу за копійку зажене

Приспів (2).

Трохи почекаєм — може доживем
Добрі і щасливі всі колись будем
Винайдем таблетки, щоби не вмирать
І будемо хором радісно співать

Приспів.

По-моєму, чувак, нас кинули...

В мене є країна, я її любив
За волошки-очі, люди-кораблі
Я з нею разом півжиття прожив
Притулившись тілом до теплої землі

На-на-на, най-на-на, на-на-на...

А тепер тут страшно, я розлюбив її
Злі сірі очі, іржаві кораблі
Ми так хотіли, щоб був колись тут рай
Але зрозуміли, що...

Приспів (2):
Нас просто кинули
Як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою — разом в унітаз
Злили нас...

Нас таких багато, не тільки я один
Посідаєм в поїзд і втікнем хто куди
Хай шукає щастя інший хто-небудь
Посеред ворон, які тебе клюють...

Приспів.

За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип’єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.

Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова — ті, що не встиг.
Пусти мене...
Пусти мене...
Пусти!

Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
— Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей —
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ,
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!

Велике щастя — зустрічати новий день! (4)

Сидить за грубими мурами,
Де руки, стіни прокурені,
Де вікна з дохлими мухами,
Мозги старі, вже пробухані.
Сидить і нігті свої гризе,
Кому сьогодні не повезе?

Приспів (2):
Прищавим ротом, руками з потом
Грає бандура, дура-цензура.
На сміх ідіотам прищавим ротом
Грає бандура, дура-цензура.

Сидить — і штани протираються,
На стіл компромати збираються,
В корзину папери кидаються,
Всі екрани перекриваються.
Сидить і до всіх гнило шкіриться,
Як ми тут живем, аж не віриться.

Приспів (2).

Недобрі хмари закрили нам небо
Недобрі люди гребуть все під себе
А нам з тобою сумно до болю
Ми б’ємося, як мухи зі стіною
Це біда,
Такого вже ніде нема

Вони бавляться нами, як ляльками
Б’ють нас між собою головами
Придумують нам нові закони
Для нас це завал, а для них приколи
Слухай, брат,
Тут вже давно є щось не так

Приспів:
Яка різниця хто є хто?
Яка тут мова все одно
Дайте пожити спокійно
Нас вже дістало ваше зло
Ми всі однакові давно
Вам зрозуміти не дано
Що схід і захід заодно
Дайте пожити спокійно
Спокійно...

Не знати, що від вас чекати
Щоранку страшно прокидатись
По радіо тільки погані новини
Повторюють кожні півгодини
Тепла зима,
В тій країні навіть снігу нема

Приспів (2).

В спортзалі тихо — не бігають діти,
На стінах шаріки і на столах квіти,
І не насварять за помаду вчителі,
Сьогодні можна, сьогодні — випускний!

Приспів:
Останній раз одягнеш форму і поплачеш,
Останній вальс танцює зі сльозами строгий завуч,
Тільки раз в каптьорці ти покуриш з фізруком
І перший раз до ранку не повернешся додому...

Ти по-дорослому сьогодні виглядаєш,
Закінчив школу, але дечого не знаєш.
Вдивись уважно в обличчя цих людей,
Бо будеш бачити багато з них в цей день.