Кузьма Скрябін - Кузьма Скрябін. Повне зібрання творів

Най-най-най-най-
на-на-на-най-най-най-най!
Най-най-най-най-
на-на-на-най-най-най-най!

Суботній вечір, в повітрі запах духів,
На твої плечі я свою куртку одів,
І потім довго вона тримала твій смак —
Я до сьогодні не міг забути ніяк.

Наш самий перший мєдляк,
Як тебе звати, не пригадаю ніяк,
І я не дихав, я чекав, поки ти скажеш:
«Так». Ми танцювали наш перший мєдляк,
Дешеві штори на вікнах вітер хитав.
Хотів сказати тобі я шось, а не знав,
А ти чекала від мене хоч би на знак,
І так мовчали ми, колихаючись в такт (2).

Я люблю тебе нереально.
Я люблю тебе геніально.
Я люблю тебе паранормально,
Глобально, вокально і чуть аморально.
Я люблю тебе фанатично.
Я люблю тебе акробатично.
Я люблю тебе електрично,
Космічно, публічно, періодично.

Любов — це пором між двома берегами,
На одному добре, на іншому погано.
Любов — це пором між двома берегами,
На одному ми, на іншому погано.
Я люблю тебе у трамваї.
Я люблю тебе на пароплані.
Я люблю тебе на дивані,
В бандані, на грані і в океані.

Любов — це пором між двома берегами,
На одному добре, на іншому погано.
Любов — це пором між двома берегами,
На одному ми, на іншому погано.

Я люблю тебе по-іспанськи.
Я люблю тебе по-хуліганськи.
Я люблю тебе по-американськи,
Голландськи, албанськи, пуерторіканськи.

Я люблю тебе, Я люблю тебе, Я люблю тебе,
Я люблю тебе.

Любов — це пором між двома берегами,
На одному добре, на іншому погано.
Любов — це пором між двома берегами,
На одному ми, на іншому погано.

Я нічого не хочу від свого життя,
В мене є робота, я люблю її.
Я кладу на дорозі у ямки асфальт,
І нічого в тому світі не потрібно мені.
Не хочу квартиру з сусідами злими,
Я весь час на роботі в вагончику сплю.
Не марю годинниками золотими.
Знаєш, понтів я цих не люблю.
Маленьку мрію я маю, і я без неї вмираю.
Собі я не уявляю, як без неї я жити маю.

Порш Панамера! Нулячий Порт Панамера!
Я плачу, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера.
Я хочу Порш Панамера! Всього лиш Порш Панамера.
Карочє, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера!

Я не хочу мати власний літак,
Бо я після пива літаю і так.
Я не хочу яхту на парусах,
Я ті понти ненавиджу аж страх.
Не хочу костюм, що коштує, як хата,
Бо прийдеться пахати півжиття на штани.
І супермодель я не хочу кохати,
Бо супермодель — це тоже понти.
Маленьку мрію я маю, і я без неї вмираю.
Собі я не уявляю, як без неї я жити маю.

Порш Панамера! Нулячий Порш Панамера!
Я плачу, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера.
Я хочу Порш Панамера! Всього лиш Порш Панамера.
Карочє, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера! Порш Панамера! Нулячий Порш Панамера!
Я плачу, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера.
Я хочу Порш Панамера! Всього лиш Порш Панамера.
Карочє, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера!
Порш Панамера! Нулячий Порш Панамера!
Я плачу, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера.
Я хочу Порш Панамера! Всього лиш Порш Панамера.
Карочє, Порш Панамера! Холєра, Порш Панамера!

Історію пишуть чужими руками
Ті, шо не ходять стояти на майдани
Пишуть залишаючи чужої крові плями
Пишуть за наглухо закритими дверями

Наша історія — це не підручник
Свої своїм одягають наручники
Свої від своїх захищають чужих
Свій проти свого — смертельний гріх

Приспів:
Де правду шукати, коли брат на брата
Я хочу тут жити, а не стріляти
Де правду шукати, до кого кричати
Я хочу тут жити, а не вмирати

Історію пишуть не на папері
Помилки коректором вже не поправиш
Кидаючи танки на своїх людей,
Героєм для них ти ніколи не станеш

Приспів.

Бризкай пустих обіцянок слюною
На тих, хто готовий іти за тобою
І платить свободою і головою
За то, шоб тебе записати в герої

Приспів (3).

І знову народ, і знову концерт
І ми один до одного як завжди прийдем
Клуб, стадіон, квартира, підвал
Нема такого місця, де би ше ми не заграли
Ми кричали і співали... танцювали і скакали
Хмари в небі розганяли... ми кричали і співали