Валерій Шевчук - Долина джерел

Здесь есть возможность читать онлайн «Валерій Шевчук - Долина джерел» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1981, Издательство: «Радянський письменник», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Долина джерел: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Долина джерел»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Нова книга сучасного українського письменника складається з трьох частин. У першій — психологічні оповіді з міського життя, дія яких відбувається в наш час. В другій частині зібрані короткі оповідання про життя молоді, її пориви, пошуки і прагнення. Третій розділ складають твори про діячів мистецтва минулого.

Долина джерел — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Долина джерел», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Я прооливив її зсередини, а тоді пофарбував,— сказав батько.— Дірки ми заліпили замазкою. Воно, правда, часом тече, але підліпимо — і нічого...

— В нас там на горищі ціла батарея,— засміялася мати.— Старі миски і каски солдатські. Як тільки дощ, то Павло, чи я, чи Коля ліземо на горище й підставляємо, коли десь починає текти. Дуже вже стара була та бляха...

— Закуриш?— пропонує батько і простягає дядькові пожмакану пачку «Ракети». Але дядько хитає заперечливо головою: він не курить. Батько виловлює з пачки цигарку і вже пускає біля того «нашого» ліхтаря хмару диму. Мені стає жаль нічних комах, адже вони так непокояться від того диму, він заважає їм у їхній копіткій праці; в цей мент вони, може, й псують пряжу, і хтось у якійсь хаті на цій вулиці прокидається і довго дивиться в темний сволок, зітхає і чекає, доки знову йому на очі не спаде золотиста сітка...

Мати миє в мисці почищену картоплю і відразу ж розпалює примуса: наливає на поличку гасу, прочищає голкою отвір, накачує насосиком. Тоді підпалює гас, і за хвилю над головкою примуса гуде синя шапка. Батько вмикає світло, але воно майже відразу починає мигати, і в цьому миготливому світлі я знову хочу роздивитися дядькове лице. «Ванька, не дурій!» — весело кричить батько, але «Банька» не хоче слухати, ми поринаєм у цілковиту темряву. З кухні ледь-ледь світить синя шапка примуса, десь там мати запалює лампу. На сковорідці вже шкварчить картопля, і солодкий її дух повзе до нас у кімнату. На порозі стає мати з лампою, і в неї під цю хвилю таке обличчя, яке я найбільше люблю: молоде, таємниче й гарне.

— Це в нас буває часто,— каже вона і ставить лампу на стіл. На столі вже стоять пляшка з горілкою і пляшка з вином, а за якийсь час мати вносить миску кришених огірків та помідорів. Від лампи пахне горілим гасом. Батько з дядьком сідають до столу, я біля них, і мати зорить на мене трохи осудливо:

— Може, ти б лягав уже спати?

— Хай трохи посидить,— каже дядько глухим голосом.— Я хочу на нього подивитися.

Я червонію, бо сам перш за все хотів подивитися на нього.

— Давай, поки та картопля,— каже батько і виколупує з пляшки картонного корка,— кружлянемо по одній!

Він наливає в три чарки; мати на кухні в цей час перегортає картоплю, і чути звідти легкий дух пригорілого, який змішується з духом лампи. Там вигулькують з-під материного ножа зажарки, які я завше вихоплюю пальцями й кидаю до рота. Але я тільки ковтаю слину: при дядькові мені не хочеться показувати себе таким малим. Я сиджу по-дорослому за столом і крайока зиркаю на дядька. Обличчя в нього таке ж синювате, так само в очних западинах глибокі тіні; картуза він скинув, і на голові в нього рідке, злипле й розкидане в неладі волосся.

— Галю, ходи!— гукає батько.

— Зараз перегорну картоплю,— відгукується мати. Потім шкварчання стихає: вона наклала на сковороду покришку.

Дядько п’є чарку начебто знехотя. Його худа й суха рука тремтить, і мені на мент здається, що на ній зовсім немає шкіри, що це суха костомаха, я бачу всі суглобики й кісточки. Але я намагаюся триматися мужньо, намагаюся бути серйозним та зосередженим, як і всі вони...

Здається, це перша нитка, яка уривається, але яку я не хочу губити, адже вона шикує в ряд всі накопичені в моєму мозку картини й видива. Була натягнута та нитка, як струна, і я, здається, трохи перекрутив ручку, бо нитка рветься безгучно, обидві її половинки скручуються в темні лекала, корчаться й морщаться, ховають, як черв’яки, голівки в місцях зриву, пливуть перед моїми розпашілими очима: я, здається, втомився, хоч мене й бадьорить дух смаженої картоплі і яєчні до тої картоплі; чую стукання виделок, вони залізні, з кістяними ручками, і в них між залізом та кісткою в місцях заклепок набилося невимивного бруду чи радше іржі. Пахне горілкою й паленим гасом, батько розливає в чарки, рідина дзенькотить об скло, потім булькає в горлянках, коли п’ють; мені страшно стає щось у цій хвилі загубити — нитка все-таки перервана; хапаюся, щоб зловити ті її закручені хвости, які хочуть уникнути мене. Я таки хочу спати, в моєму мозку горить щось таке, як вогонь цієї лампи —«п’ятнадцять свічок». Цим «п’ятнадцятьом свічкам» трохи затісно в колі гнота, вони хочуть розсіятися по столі й освітити покій так, щоб 3.нього зникли тіні; це світло в дивний спосіб нагадує мені руїни, повз які ми оце йшли,— я вже скріплюю зловлені кінці нитки. Очі мої розплющені, а в них стоять сльози: бозна від чого з’явилися, бозна від чого печуть!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Долина джерел»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Долина джерел» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Валерій Шевчук - Юнаки з вогненної печі
Валерій Шевчук
libcat.ru: книга без обложки
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук - На полі смиренному
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук - Роман юрби
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук - Око Прірви
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук - Панна квітів
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук - Біс Плоті
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук - Жінка-змія
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук - Дім на горі
Валерій Шевчук
Отзывы о книге «Долина джерел»

Обсуждение, отзывы о книге «Долина джерел» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x