Маргарет Этвуд - Заповіти

А тепер привітайте доповідача, знайомого нам усім і за опублікованими статтями, і за захопливим серіалом «Усередині Гілеаду: повсякденне життя в режимі пуританської теократії», який нещодавно вийшов на телеекрани. Його презентації експонатів з музейних колекцій усього світу, особливо текстилю ручної роботи, були просто чарівні. Вітайте: професор Піксото.

Піксото. Дякую вам, професорко Півмісяць, чи краще сказати «пані президент»? Ми всі раді вітати вас із підвищенням, якого за часів Гілеаду ніколи б не сталося. (Оплески.) Нині жінки займають лідерські позиції такими страхітливими темпами, що сподіваюся, ви не будете до мене надто суворі. Я взяв близько до серця ваші зауваження щодо моїх жартів на Дванадцятому симпозіумі (визнаю, деякі з них були не найкращим взірцем смаку) і намагатимуся цього не повторити. (Стримані оплески.)

Дуже втішно бачити таку велику кількість учасників. Хто б міг подумати, що гілеадські студії, які стільки десятиліть були занедбані, раптом набудуть такої популярності? Ті з нас, хто весь цей час гарував по темних кутках наукового середовища, не звикли до бентежного світла софітів. (Сміх.)

Усі ви пам’ятаєте захопливе відкриття, зроблене кілька років тому, коли у шафці для взуття було знайдено колекцію плівок, приписуваних гілеадській Служниці, відомій як Фредова. Їх знайшли саме тут, у Пассамакводді, за фальшивою стіною. На минулому симпозіумі було представлено результати наших розслідувань разом із попередніми висновками, які спричинилися до появи разючої кількості незалежних експертних робіт.

Тим, хто ставив під сумнів ці матеріали та їхнє датування, я нині можу з певністю сказати: півдюжини незалежних експертиз підтвердили наші перші припущення, хоча й мушу визнати, що не остаточно. Цифрова Чорна Діра ХХІ століття, що спричинила зникнення значної кількості інформації, разом із саботуванням багатьох серверних парків та бібліотек агентами Гілеаду, які заповзялися знищити будь-які записи, що могли б вступити в конфлікт із їхніми даними, та народними бунтами проти репресивного цифрового стеження в багатьох країнах — усе це унеможливлює точне датування багатьох гілеадських матеріалів. Слід зважати на похибку від десяти до тридцяти років. Однак у цих межах ми впевнені настільки, наскільки взагалі може бути впевнений історик. (Сміх.)

Після знайдення цих надзвичайно важливих плівок з’явилися ще дві видатні знахідки — якщо буде доведено їхню автентичність, вони можуть значно покращити наше розуміння того давноминулого періоду нашої спільної історії.

Перша — манускрипт, відомий як «Рукопис з Ардуа-холу». Ці рукописні сторінки було знайдено у виданні ХІХ століття «Apologia Pro Vita Sua» кардинала Ньюмена. Книжку придбав на аукціоні Джей Ґрімсбі Додж, який останнім часом проживає в Кембриджі, Массачусетс. Його небіж успадкував колекцію і продав її антикварові, який побачив у ній певний потенціал. Так вона й потрапила на наш розгляд.

На слайді представлено першу сторінку. Почерк цілком розбірливий для тих, хто вивчав архаїчний курсив; сторінки обрізані, щоб уміститися у вирізаний у тексті кардинала Ньюмена отвір. Вуглецеве датування паперу не виключає період пізнього Гілеаду, чорнило з першої сторінки — стандартне чорнило того часу, воно чорне, хоча за кілька сторінок далі його змінює синє. Письмо було заборонене для жінок та дівчат, за винятком Тіток, утім дочкам елітних родин у школі викладали малювання, тож таке чорнило було доступне.

«Рукопис з Ардуа-холу» начебто укладений такою собі Тіткою Лідією, вельми непривабливий образ якої постає на плівках із взуттєвої шафки. Внутрішні докази свідчать про те, що вона також може бути саме тією Тіткою Лідією, яку археологи ідентифікують як прообраз великої й доволі незграбної скульптурної групи, знайденої на закинутій птахофабриці через сімдесят років після падіння Гілеаду. Ніс центральної фігури було відбито, інша фігура позбулася голови, що наводить на думки про вандалізм. Ось її зображення. Перепрошую за освітлення, я сам зробив цей знімок, а я не найкращий фотограф, але обмежений бюджет не дав змоги найняти професіонала. (Сміх.)

Ця Лідія фігурує в кількох доповідях агентів «Мейдей», що працювали під прикриттям, як людина безжальна й хитра. Ми не змогли знайти її в небагатьох телематеріалах, які пережили той період, хоча фото в рамці, підписане ззаду від руки «Тітка Лідія», було знайдено в руїнах школи для дівчат, яка потерпіла від бомбування під час занепаду Гілеаду.