Лю Цысинь - Проблема трьох тіл

— Ха-ха-ха! Дивіться, ще один готовий врізати дуба! — ридання Ван Мяо були перервані вибухом сміху позаду нього.

Ван Мяо обернувся. Капітан Ши Цян стояв, видихаючи клуби білого сигаретного диму.

Да Ши присів поруч із Ван Мяо і простягнув йому ключі від автомобіля:

— Ти припаркувався посеред перехрестя Ду-ндань. Якби я запізнився хоч на хвилину, дорожня поліція вже евакуювала б машину на штрафний майданчик.

Да Ши, якби я знав, що ти їдеш за мною, мені було б значно легше, — подумав Ван Мяо, подумки звертаючись до капітана неначе до старого друга, але почуття гордості не дозволяло вимовити це вголос. Він взяв від Да Ши запропоновану сигарету, підкурив і затягнувся вперше за кілька років, відтоді як кинув.

— Ну що, друже, тягар виявився не під силу? А я говорив, що тобі це не до снаги, але ти вирішив пограти в крутого хлопця, так?

— Ти б усе одно не зрозумів, — відповів Ван Мяо, роблячи кілька затяжок.

— Моя проблема якраз полягає в тому, що я занадтодобре все розумів... Гаразд, пішли перехопимо чогось.

— Я не голодний.

— Тоді пішли хильнемо. Я пригощаю!

Вони сіли у машину Да Ши і під'їхали до невеликого ресторанчика поблизу. Рано-вранці відвідувачів ще не було, і зал був порожній.

— Дві порції шлунка у фритюрі і пляшку Ерготоу [39] Прим. перекл. Ерготоу （ 二锅头 , èrguōtóu） — дослівно — друга дистиляція. Один з різновидів китайської горілки, що виробляється тільки із сорго. Переважно міцність її становить 56°, а виробництво займає 6 місяців. Назва «друга дистиляція» свідчить про якість продукту. , — крикнув Да Ши, навіть не зазирнувши в меню. Очевидно, він був тут завсідником.

Побачивши в принесених двох тарілках засмажений до чорноти і нарізаний соломкою шлунок, Ван Мяо відчув як накочує нудота. Да Ши замовив йому соєвого молока і хлібні палички, змусивши трохи поїсти. Потім вони почали пити горілку, чарку за чаркою. Ван Мяо відчув, неначе його голова стала невагомою, і язик розв'язався.

Поступово він розповів Да Ши про події останніх трьох днів, незважаючи на те, що знав: Дa Ши, імовірно, відомо багато, можливо, навіть більше, ніж йому.

— Ти стверджуєш, що весь Всесвіт, як би це сказати... підморгує нам? — запитав Да Ши, втягуючи зі свистом смажену соломку, неначе локшину.

— Це дуже точна метафора.

— Дурниці верзеш.

— Твоє безстрашшя ґрунтується на неуцтві.

— Ще одна дурниця. Вип'ємо!

Ван Мяо перекинув у себе ще одну чарку. Тепер уже весь світ почав обертатися навколо нього, і тільки Да Ши, який розмірено жував свою соломку, залишався непорушним, подібно до скелі.

— Да Ши, чи замислювався ти коли-небудь про фундаментальні філософські категорії і питання? Наприклад, походження людства? Яке наше призначення і майбутнє? Що є Всесвіт і як він виник? Якими будуть подальша еволюція і вигляд Всесвіту? І так далі…

— Ні.

— Ніколи?

— Ніколи.

— Але над твоєю головою простирається бездонне зоряне небо, невже воно не викликає в тебе ані краплі благоговіння або цікавості?

— Я ніколи не бачив нічного неба.

— Як таке може бути? Я думав, ти часто вночі на чергуванні.

— Приятелю, якщо я витріщатимуся в нічну зміну на небо, то підозрюваний просто втече та й по всьому!

— У нас справді небагато спільних тем для розмови. Гаразд, твоє здоров'я!

— Щиро кажучи, навіть якби я знайшов час витріщатися на твої зірки, я б все одно не думав про твої філософські зарозумілості. У мене клопоту достатньо: іпотека, дітям назбирати на коледж, постійно розгрібати безліч справ, які тільки нагромаджуються... Я людина проста, без складних вигинів і вивертів. Як кажуть — подивися мені в горло, і ти побачиш мою дупу. І я не вмію догоджати начальству, крім як результатами своєї роботи. Після того, як я звільнився з армійських лав, моя кар'єра стабільно всі ці роки стоїть на місці. І якби я не був такий гарний у своїй справі, то давно вже отримав копняка під зад. І ти думаєш, що мені немає над чим сушити голову? І в мене залишаються час і сили дивитися на твої зірки й філософствувати?

— Так, ти маєш рацію. Випиймо!

— Але одне базове правило я для себе вивів.

— Поділися.

— Занадто дивні речі завжди підозрілі.

— Якось паскудно сформульовано.

— Я хотів сказати, що завжди за всіма уявними нісенітницями і дивацтвами стоїть хтось зацікавлений у цьому.

— Якщо ти маєш хоча би якісь, хоч б базові знання про будову навколишнього світу, то тобі повинно бути максимально зрозуміло, що ніхто, ніяка сила не в змозі здійснити те, чого я був свідком. Особливо останнього разу. Маніпулювати матерією в масштабах Всесвіту — це не просто незрозуміло з погляду сучасної науки, я навіть не можу приблизно пояснити це і за допомогою ненаукової фантастики! Це навіть не надприродне. Це супер-я-не-знаю-що ...