Лю Цысинь - Проблема трьох тіл

— Вважай, що тобі ще пощастило, — сказав один із сусідів, — інші втратили ноги або руки. Або щури прогризли їм голови. Якби нас не повернули до життя, можливо, ми усі стали б поживою для щурів.

— Як довго ми були зневоднені? — запитав інший.

— Подивися на товщину шару пилу на імператорському палаці і приблизно визначиш. Я тільки чув, що зараз править не той імператор, при якому ми засинали. А внук це його чи син — сказати не можу.

Процес повернення до життя всіх людей розтягнувся на вісім днів. Коли всі зневоднені тіла були знову наповнені живильною вологою, світ навколо віднайшов повноту життя. Протягом цих восьми днів всі навколо насолоджувалися регулярними 20-годинними циклами дня і ночі. Купаючись у ніжному подиху весни, люди складали від чистого серця хвалу Сонцю і богам, що несуть на своїх плечах увесь тягар світобудови.

Вночі восьмого дня скупчення багать на землі здавалися щільнішими і яскравішими, аніж розсипи зірок на нічному небі. Руїни міст і поселень, занедбаних під час епохи хаосу, знову вирували життям, наповнені шумом і світлом. Як і під час попередніх масових відроджень в історії, люди збиралися святкувати всю ніч, щоб вітати народження зорі нового життя зі сходом Сонця.

Але Сонце так і не зійшло.

Усі хронометри вказували на те, що час світанку настав, але обрій був, як і раніше, неживий у всіх напрямках. Через десять годин також не було жодної ознаки, що наближається схід Сонця, жодний хиткий досвітній промінчик не пробивався крізь навколишню імлу. Нескінченна ніч тривала цілий день; потім ще два дні. Холод тиснув до землі, немов невидима гігантська рука.

Усередині піраміди Чжоу Вень-ван на колінах благав Чжоу-сіня:

— Ваша величносте, будь ласка, не втрачайте віри в мене! Це тільки тимчасове явище. Я бачив, що Ян знову бере гору у світобудові, і Сонце незабаром зійде над обрієм! Ера стабільності і вічна весна триватимуть!

— Розпаліть вогонь під казаном, — сказав Чжоу-сінь, зітхнувши.

— О, ваша величносте! — міністр спотикаючись вбіг до Парадної зали. — На небі три летючі зірки!

Усі присутні були приголомшені. Повітря здавалося стало вимороженим за секунду. Тільки Чжоу-сінь залишився незворушним; він повернувся до Ван Мяо, існування якого раніше начебто й не помічав зовсім:

— Тобі ж досі невідомо, що передвіщає поява трьох летючих зірок одночасно, чи не так? Цзі Чан, чому б тобі не розповісти йому?

— Це віщує наступ настільки тривалих і екстремальних холодів, що навіть камені можуть бути виморожені на порох, — зітхнувши, відповів Чжоу Вень-ван.

— Де-гід-ру-ва-ти! — Чжоу-сінь знову проспівав наказ своїм дивним потойбічним голосом.

Насправді, зовні вже давно розпочали цей процес. Люди проходили зневоднення, щоб пережити довгу ніч. Щасливці знову займали місця в дегідраторіях, але багато хто так і залишався лежати посеред неживих полів, де проходив процедуру.

Чжоу Вень-ван повільно піднявся і рушив до казана, підвішеного над полум'ям. Він виліз на край казана і кілька секунд стояв роздумуючи перед кроком у безодню. Можливо, він бачив обличчя Фу-сі, що сміється над ним крізь товщу варива.

— Не давайте вогню сильно розгорітися, — наказав Чжоу-сінь слабким голосом. Потім він розвернувся до решти: — Ви можете вийти з гри, якщо хочете. Із цього моменту гра перестає бути кумедною.

Знак «ВИХІД» заблимав червоним над отвором тунелю виходу з Парадної зали. Усі гравці з Парадної зали кинулися до виходу, і Ван Мяо пішов за ними. Довгим тунелем вони вийшли назовні, потрапивши під сильний снігопад, що приніс із собою холодний нічний вітер. На пронизливому вітрі Ван Мяо почав тремтіти, ігровий дисплей у кутку неба показав, що час у грі знову пришвидшився. Сніг йшов без перерви десять днів; сніжинки за цей час набули гігантських розмірів і стали схожими на шматки застиглої темряви.

— Сніг тепер складається із замороженого вуглекислого газу, сухого льоду, — прошепотів хтось Ван Мяо. Він обернувся і побачив, що це був Послідовник.

Ще через десять днів безперервний сніг став тонким і прозорим. У світлі кількох факелів, увіткнутих біля входу у довгий тунель піраміди, сніжинки падали зі слабким блакитним світінням, немов слюдяні пластинки.

— Цей сніг уже складається з кристалізованого кисню й азоту. Атмосфера перетворюється на опади, отже, температура близька до абсолютного нуля.

Сніг засипав піраміду від основи до вершини листковим пирогом: нижній шар — чистий сніг; середній — сухий лід; верхній — кисень і азот у твердому стані. Нічне небо стало особливо ясним, зірки щосили сяяли начищеним сріблом.