В оточенні велетенських маятників стояла піраміда ще більш циклопічних розмірів, підносячись подібно до чорної гори посеред безмісячної ночі. Це був, безперечно, палац Чжоу-сіня. Ван Мяо попростував за Чжоу Вень-ваном у невисокий прохід біля основи піраміди, який охороняли кілька солдатів, що блукали в темряві, як привиди. Подорожани йшли довгим, вузьким, ледь освітленим парою факелів на стінах тунелем, що веде до основи піраміди.
— В епоху хаосу все населення держави зовні піддається зневоднюванню. Але Чжоу-сінь не спить, складаючи компанію знелюдненій країні. Щоб вижити в суворі часи епохи хаосу, ви повинні ховатися в такому будинку з товстими стінами, майже заживо похованим у землю, щоб захиститися від спеки й холоду, які вирують зовні, — пояснював Чжоу Вень-ван Ван Мяо, доки вони прямували тунелем.
Пройшовши тривалий шлях, подорожні нарешті до-сягли Парадної зали в центрі піраміди. Насправді зала не була велика, і радше нагадала Ван Мяо печеру. Чоловік, що сидів на узвишші в центрі, закутаний у різнокольорові шкури, був, без сумніву, самим Чжоу-сінем. Але спочатку увагу Ван Мяо привернув не він, а інший — одягнений у все чорне. Чорне вбрання зливалося з тінями, що гуляли Парадною залою, і тому здавалося, що його бліде обличчя ширяє в порожнечі.
— Це Фу-сі [26] Прим. перекл. Фу-сі ( 伏羲 , Fúxī) — легендарний перший імператор Китаю (Піднебесної), божество — повелитель Сходу. Фу-сі вважається також винахідником китайської ієрогліфічної писемності.
, — Чжоу-сінь відрекомендував людину в чорному Чжоу Вень-вану і Ван Мяо. Це прозвучало так, немов саме вони перебували тут постійно, а Фу-сі тільки-но прийшов. — Він вважає, що Сонце — це всесильне, але примхливе божество. З його пробудженням починається епоха хаосу, а уві сні дихання стає рівнішим — і настає епоха стабільності. Це за його порадою я наказав звести гігантські маятники, які ви бачили зовні, і підтримувати їх синхронний рух. Він наполягає, що синхронізований рух маятників має сильний гіпнотичний ефект і дасть змогу ввести божество у стан тривалого летаргічного сну. Але, як ми всі бачимо, божество і далі не спить, тільки час від часу дозволяючи собі подрімати.
Чжоу-сінь змахнув руками, і хтось із придворних виніс глиняний глечик і поставив на невеликий кам'яний столик перед Фу-сі. Ван Мяо пізніше зрозумів, що це трав'яний відвар. Фу-сі зітхнув, підняв глечик, що стояв перед ним, і почав відпивати вариво великими ковтками. Звуки ковтків відлунювали від стін у напівтемряві залу і походили на биття гігантського серця. Допивши до половини, Фу-сі одним рухом вилив на себе решту вмісту, відкинув убік глечик і попрямував до великого бронзового казана, підвішеного над вогнем у кутку Парадної зали. Підтягнувшись за край казана, Фу-сі стрибнув у воду, здійнявши хмару пари над собою.
— Цзі Чан [27] Прим. перекл. Цзі Чан (варіант — Цзичан) ( 姬昌 , Jī Сhāng) — ім'я, яке отримав Чжоу Вень-ван при народженні. В Китаї й інших азіатських державах під час сходження на престол імператор обирав девіз (зазвичай із двох ієрогліфів), який означає якийсь добрий намір. Після смерті імператор часто потрапляв в історичні хроніки не під власним, храмовим або посмертним ім'ям, а саме під обраним девізом правління.
, сідай, — сказав Чжоу-сінь. — Незабаром подадуть частування, — промовив він, вказуючи рукою на казан.
— Дурнувате чаклунство, — мовив Чжоу Вень-ван, мимохідь глянувши на казан.
— Що тобі вдалося дізнатися про природу Сонця? — запитав Чжоу-сінь. Відблиски вогнища мерехтіли в його очах.
— Сонце — це не божество. Сонце — це Ян, а ніч — це Інь. Світ існує в балансі Інь і Ян, й управління ними нам не підвладне, але ми можемо передбачити посилення одного або іншого з Начал, — Чжоу Вень-ван вийняв свій бронзовий меч і накреслив великих рибок Інь і Ян на підлозі зали, яка тьмяно освітлювалася факелами. Потім із запаморочливою швидкістю навколо рибок почав малювати 64 гексаграми із Книги змін [28] Прим. перекл. Книга змін (варіант — Канон змін) або І цзін ( 易 经, Yì Jīng) — найбільш ранній китайський філософський текст. Найдавніша частина, яка призначалася для ворожіння, складається із 64 гексаграм. Авторство традиційно приписують Фу-сі.
, що замикаються в кільце річного календаря. — Ваша величносте, це — пароль до Всесвіту. Я можу створити точний календар для вашої династії.
— Цзі Чан, я повинен знати, коли буде наступна довга епоха стабільності.
— Я зараз же зроблю прогноз для вас, — відповів Чжоу Вень-ван. Він підійшов до центру малюнка на підлозі, сів, схрестивши ноги, і підняв очі до навислої стелі зали, немов намагаючись проникнути поглядом крізь товсті кам'яні блоки піраміди і побачити зірки. Його руки і пальці при цьому взялися здійснювати хаотичні складні рухи, немов компоненти химерної обчислювальної машини. У залі стояла мертва тиша, яку порушували тільки бульбашки, що лопалися в киплячому в казані вариві, немов шаман зсередини розмовляв у маренні.
Читать дальше