Лю Цысинь - Проблема трьох тіл

Одного дня, коли довга ніч тривала вже більше ніж два тижні відповідно до вимірів хронометра, Чжоу Вень-ван раптом із полегшенням указав на небо:

— Летюча зірка! Летюча зірка! Дві зірки одночасно!

Насправді, Ван Мяо і раніше помічав такі дивні небесні тіла. Вони були більшими, ніж інші зірки (розміром з м'ячик для пінг-понгу) і рухалися настільки швидко, що їхні рухи були помітні навіть неозброєним оком. Але це був перший випадок появи двох таких об'єктів одночасно.

— Поява двох зірок одночасно віщує настання епохи стабільності, — пояснив Чжоу Вень-ван.

— Але ми й раніше їх бачили.

— Однак тільки поодинці.

— Дві — максимальна кількість одночасно?

— Буває і три, але не більше.

— Поява трьох віщує епоху ще більшого благоденства?

Чжоу Вень-ван переляканими очима дивився на Ван Мяо:

— Що ти таке кажеш? Три летючі зірки одночасно... молися, щоб ми ніколи не були свідками цього.

Чжоу Вень-ван мав рацію. Незабаром з'явилися ознаки настання довгоочікуваної епохи стабільності: Сонце стало сходити за розкладом, зміна дня-ночі відбувалася приблизно кожні 18 годин. Стабільний добовий цикл зробив атмосферу трохи теплішою.

— Епоха стабільності скільки зазвичай триває? — запитав Ван Мяо.

— Один день або століття, кожен раз по-різному. Ніхто не може сказати точно, — Чжоу Вень-ван сидів на піску і дивився на полуденне Сонце. — Відповідно до літописів династії Західна Чжоу описана епоха стабільності тривала понад два століття. Благословенні були ті, кому пощастило народитися в той час.

— А епоха хаосу, що приходить на зміну тривалої епохи стабільності, теж буває довгою?

— Я вже казав тобі. Усе, що не є епохою стабільності, належить до епохи хаосу. Кожна з епох не займає часу іншої.

— Тобто в цьому світі взагалі немає ніяких загальних єдиних законів?

— Немає. Цивілізація може успішно розвиватися тільки в помірному кліматі епохи стабільності. Велику частину часу колективної пам'яті майже все людство зберігається у висушеному стані. Коли настає довгий період епохи стабільності, проводять загальне пробудження за допомогою повторної гідратації, і люди знову починають будівництво і виробництво.

— А як можна передбачити настання і тривалість чергової епохи стабільності?

— Поки що це ще нікому не вдавалося. У разі настання чергової епохи стабільності правитель, ґрунтуючись на інтуїції, вирішує, починати масову повторну гідратацію чи ні. Часто буває так, що народ повернуто до життя, поля засіяні, ведеться масове будівництво — і тут настає кінець епохи стабільності. Екстремальні спека і холод нищать усе живе, — Чжоу Вень-ван простягнув руку до Ван Мяо, дивлячись на нього проникливим поглядом, — ти ж уже здогадався про мету цієї гри: використовуючи свій інтелект і здоровий глузд, аналізуючи різні явища, відкрити нарешті закон руху небесних світил. Виживання всього людства залежить від цього.

— Але, ґрунтуючись на своїх спостереженнях, можу сказати, що ніякої закономірності в цьому немає.

— Тому, що ти не розумієш природи і виникнення цього світу.

— А вам вдалося зрозуміти?

— Так. Тому я і прямую у Чжаоге — представити Чжоу-сіню найточніший із наявних календарів.

— Але я не бачив протягом усього шляху, щоб ви займалися чимось подібним.

— Закон руху небесних світил може бути точно передбачений тільки у Чжаоге, де відбувається взаємодія крайніх протилежностей — Інь і Ян. Тільки там гекса-грама буде безпомилкова.

Двоє продовжили свій шлях, борючись із труднощами ще одного тривалого періоду хаосу, перерваного коротким періодом стабільності, поки не досягли Чжаоге.

Ван Мяо почув безперервне ревіння, подібне до нести-хаючих розкатів грому. Ці звуки линули від гігантських маятників, розкиданих по всій території Чжаоге, кожен з яких підносився в небо на кілька десятків метрів. Вантажем кожного з маятників був величезний кам'яний блок, підвішений на товстому канаті, перекинутому через балку між двома високими кам'яними вежами.

Усі маятники перебували в невпинному русі, їх розгойдували групи солдатів у важких обладунках. Монотонно скандуючи, вони тягли кам'яні блоки за прикріплені мотузки, не дозволяючи зменшитися амплітуді коливань. Ван Мяо зауважив, що рух усіх гігантських маятників було точно синхронізовано, і це видовище здалеку викликало благоговійний страх: наче на землі були споруджені гігантські годинники або дивні летючі зірки спустилися з небес на землю.