Жозе Сарамаго - Прозріння

У цих кількох словах, які склали есхатологічний вигук, наділений експресивною потенцією, яка не поступалася потенції повної промови про стан нації, знайшла свій підсумок і зосередилася уся глибина розчарування, яке зруйнувало душевні сили уряду, й передусім тих міністрів, які, з огляду на власну природу та свої обов’язки, були найтісніше пов’язані з різними фазами політико-репресивного процесу, спрямованого проти заколоту, іншими словами, відповідальні за оборону й внутрішні справи, міністрів, які незабаром мали втратити весь блиск добрих послуг, які, кожен у своїй особистій сфері, вони надали країні під час кризи. Протягом дня, до самого початку засідання ради міністрів, а то й під час цього засідання, брудне слово багато разів цідилося крізь зуби й лунало в тиші думок, а коли близько не було свідків, то й вимовлялося гучним голосом або шепотілося нескінченною низкою, лайно, лайно, лайно. Нікому з них, ані міністрові оборони, ані міністрові внутрішніх справ, але також і прем’єр-міністрові, що є непрощенним, не спало на думку бодай трохи замислитися, хай навіть у вузькому й незацікавленому академічному розумінні, про те, що могло статися з нещасливими втікачами, коли вони поверталися у свої домівки, бо якби панове міністри вдалися до цих роздумів, то найімовірніше вони прийшли б до того самого висновку, до якого прийшов репортер із гелікоптера, про якого ми не забули згадати, Бідолахи, повторював він майже крізь сльози, я ладен битися об заклад, що їх усіх виріжуть, я не сумніваюся, що їх усіх виріжуть. Насправді цього не сталося на жодній із вулиць, у жодному з будинків, а сталося справжнє чудо, яке можна було порівняти з найшляхетнішими історичними прикладами любові до ближнього як із погляду релігії, так і в розумінні світської порядності, білобюлетенники, обмовлювані й принижувані, вийшли допомагати переможеним із протилежної фракції, кожен вирішував це самостійно й наодинці з власною совістю, не слухаючи жодних закликів, що лунали б згори, не підкоряючись жодному із законів, які мав би знати напам’ять, але істина була в тому, що всі вони вийшли на вулицю, щоб допомогти сусідам, наскільки було в їхніх силах, і це їхні голоси лунали, обережно з піаніно, обережно з чайним сервізом, обережно зі срібною тацею, обережно з портретом, обережно з дідом. Тож не дивно, що стільки похмурих облич зібралося навколо великого стола в залі засідання уряду, стільки насуплених брів, стільки облич, спотворених роздратуванням та недосипанням, мабуть, усі ці люди воліли б, щоб пролилася кров, не до масштабів тієї різанини, яку провіщав репортер із телеекрана, але відбулося б щось таке, що шокувало 6 уразливість населення, яке покинуло столицю, про що можна було б говорити в усій країні протягом наступних тижнів, ще один аргумент, ще один привід, ще один резон, який дозволив би демонізувати клятих заколотників. І тому можна зрозуміти, чому міністр оборони прошепотів на вухо своєму колезі, міністрові внутрішніх справ, У яке лайно нам іще доведеться вляпатися. Якщо хтось іще почув це запитання, то в нього вистачило розуму прикинутися, ніби він нічого не чув, бо саме для того, аби зрозуміти, в яке лайно їм ще доведеться вляпатися, зібралися тут усі члени уряду, й можна було не сумніватися, що вони не вийдуть звідси з порожніми руками.

Першим виступив президент республіки, Шановні панове, сказав він, на мою думку, і я вірю, що ви всі підтримуєте її, ми нині переживаємо найтяжчий і найскладніший момент нашої історії, відколи перші вибори повідомили нам про існування неймовірно розгалуженого підривного руху, який не змогли виявити служби нашої національної безпеки, і я не можу стверджувати, що це ми його виявили, бо він сам вирішив постати перед нами з відкритим обличчям, пан міністр внутрішніх справ, чия діяльність завжди могла розраховувати на мою підтримку, особисту й інституційну, безперечно, зі мною погодиться, проте найгіршим є те, що до сьогодні ми не зробили жодного ефективного кроку на шляху до розв’язання проблеми, а ще серйознішою нашою невдачею слід вважати той факт, що ми мусили безпорадно спостерігати, як заколотники вдалися до геніального тактичного удару, допомігши тим, котрі голосували за нас, занести в дім свої пожитки, на таке, панове, був спроможний лише хтось, наділений блискучим макіавелліївським генієм, той, хто ховається за завісою і маніпулює маріонетками собі на втіху, ми всі знаємо, що відіслати цих людей назад було для нас болючою необхідністю, але тепер ми мусимо підготуватися до нового розвитку подій, тобто до спроб покинути місто вжене цілими родинами, не ефектними караванами автомобілів, а окремими особами або невеличкими групами і не по дорогах, а через поля, пан міністр оборони скаже мені, що він патрулює околиці міста, що він має електричні сенсори по всій довжині кордону, і я не дозволю собі сумніватися у відносній ефективності цих заходів, проте мені здається, що цілком утримати населення в місті можна буде, лише збудувавши навколо нього мур, неподоланний мур, споруджений із цементних блоків, на мою думку, десь метрів вісім заввишки, безперечно, укріплений системою електричних сенсорів, яка вже існує, та підсилений стількома бар’єрами колючого дроту, скільки буде визнано за потрібне, я твердо переконаний, що крізь таку загорожу ніхто не проникне, і якщо я не кажу, що й муха не пролетить, то, дозвольте мені пожартувати, то не тому, що муха не змогла б перелетіти через такий мур, а тому, що, судячи з їхньої повсякденної поведінки, мухи не мають причини літати так високо. Президент республіки зробив паузу, щоб прочистити горло, й закінчив, Пан прем’єр-міністр знає про мою пропозицію, яку я щойно вам виклав, і думаю, незабаром він скличе спеціальне засідання кабінету, який, природно, як йому й належить, ухвалить рішення про доречність і практичність її реалізації, що ж до мене, й цього мені досить, то я не маю сумніву, що ви присвятите обговоренню мого плану всі ваші знання. За столом пролунав дипломатичний гомін, який президент республіки витлумачив, як мовчазне схвалення, думка, яку він, либонь, уточнив би, якби помітив, що міністр фінансів тихо процідив крізь зуби, Цікаво, де ми знайдемо гроші на цю витівку, яка коштуватиме недешево.