Осне Саєрстад - Кабульський книгар

Її думки плавно переходять на Шакілу, яка тепер живе за високими глиняними мурами, чужими мурами. Вона уявляє її з важкими відрами води, набраними з криниці у дворі, оточеною курми й десятьма дітьми-сиротами. Бібі Гуль переживає, що можливо зробила помилку. А якщо він недобрий? Усе ж таки квартира спорожніла без Шакіли.

Насправді невелика квартира лиш трішечки спорожніла без Шакіли. У чотирьох кімнатах тепер живуть не дванадцять, а одинадцять душ. Султан, Соня і їхня однорічна донька живуть в одній кімнаті. Султанів брат Юнус і найстарший син Мансур сплять у другій. У третій кімнаті всі інші: Бібі Гуль і її дві незаміжні доньки Бульбула й Лейла, Султанові молодші сини Екбал та Аймал і син Маріам Фазіль, їхній племінник і внук Бібі Гуль.

У четвертій кімнаті облаштована комора для книг, листівок, рису, хліба, зимового одягу влітку і літнього взимку. Одяг членів родини зберігається у великих коробках, оскільки в жодній кімнаті немає шаф. Багато часу кожного дня забирає відшукування речей. Стоячи або сидячи серед коробок, жінки перебирають у руках одяг, взуття, кривобоку сумку, старий контейнер, стрічку, ножиці чи скатерть. Речі або визнаються гідними до вжитку, або просто оглядаються й кладуться назад в коробку. Дуже рідко щось викидається, тому кількість коробок постійно збільшується. Кожен день у коморі перестановка. Якщо треба щось дістати з самого дна коробки, усе переставляється.

Крім великих коробок із одягом і різним непотребом, кожен член родини має невелику шухляду з ключиком. Жінки ходять із ключем пришпиленим до суконь. Шухляда — єдина приватна річ. Кожен день можна побачити, як вони сидять схилившись над своєю шухлядою. Вони можуть вийняти прикрасу й розглядати її або приміряти на себе, а потім покласти назад. Накладають крем, про який забули, або наносять парфуми, які хтось колись подарував. Можливо, вони задивляються на фотографію кузена й марять ним або, як Бібі Гуль, ласують молочною ірискою чи печивом, що були приховані на чорний день.

Султан має засклену книжкову шафу на замку, через яку він може читати написи на корінцях книжок. Шафа містить збірки поезій Гафіза і Румі, а також столітні путівники та потерті старі атласи. У секретних місцях між сторінками він також ховає свої гроші. Не можна довіряти афганській банківській системі. У цій шафі Султан тримає свої найцінніші твори, книги з дарчими написами та книжки, які він хотів би сам колись прочитати. Але в цей момент він проводить усі свої дні в крамниці й не має часу. Він виходить з дому перед восьмою годиною ранку й повертається о восьмій вечора. Залишається тільки часу, щоб погратися з маленькою донечкою Латіфою, повечеряти й розібратися з родиною, якщо щось сталося за час його відсутності. Зазвичай нічого не стається. Життя в жінок дому тихе, та й це було б нижче Султанової гідності розбиратися в їхніх чварах.

У самому низу шафи Соня тримає свої особисті речі. Кілька гарних шалей, трохи грошей, іграшки, які ця мама з її простацьким минулим не дає дитині гратися, щоб не поламала. Копія ляльки Барбі, яку Латіфа отримала на свій перший день народження, так і сидить вгорі на шафі нерозпакована в м’ятому целофані.

Ця книжкова шафа є єдиним предметом умеблювання в домі. Немає тут ні радіо, ні телевізора. Єдиними прикрасами є килимки вздовж стін і великі незручні подушки. Килимки використовуються вночі для спання і вдень для сидіння. На подушках сплять вночі й підпираються ними вдень. Для їдження на підлозі розстеляється вощена скатерть. Усі сидять навколо схрестивши ноги і їдять руками. Коли їсти закінчено, скатертину миють і скручують.

Підлога кам’яна й холодна, покрита великими килимами. Стіни потріскані. Двері перекошені й деякі не закриваються, мусять завжди бути відкритими. Є кімнати, що відокремлені лише простирадлами. Діри у вікнах заткнені старими рушниками.

У кухні є раковина, гасовий примус і плита. На підвіконнях розкладені овочі й залишки їжі з попереднього дня. Полиці прикриті фіранками, щоб начиння на них не кіптюжилося сажею та димом від примусу. Але як би тут не старалися тримати все в чистоті, зажди налітає шар жиру, до якого налипає ще й постійний кабульський пил, який пробирається на всі лавки, полиці й підвіконня.

Ванна кімната — це відгороджене місце в кухні з дверцями. Це не більше, ніж дірка в цементній підлозі й умивальник. В одному куті є плита, на якій дровами нагрівають воду для вмивання. Є також велика каністра для води, куди набирають воду, коли вона є в трубах. Над каністрою невеличка полиця, на якій є шампунь, кавалок мила, завжди чорного кольору, зубні щітки й тюбик китайської зубної пасти, що містить зернисту речовину невизначеного хімічного присмаку.