Осне Саєрстад - Кабульський книгар

Старша Шакілина сестра Фероза накидає покривало на голови молодят і тримає люстерко перед ними. Вони обоє мають в нього подивитися. Згідно з традицією — це момент, коли вони вперше дивляться ввічі одне одному. Вакіл і Шакіла, як і має бути, пильно вдивляються в люстерко, так ніби вони ніколи не бачили одне одного. Фероза тримає Коран у них над головами, а мулла читає благословення. З похиленими головами вони приймають слова Бога.

Тоді приносять і ставлять перед ними таріль із пудингом, зробленим із подрібненого бісквіту, цукру й олії та приправленого кардамоном. Під загальні оплески вони годують одне одного ложкою, а потім так само напоюють. Усе це символізує побажання щасливого життя в шлюбі.

Але не всі захоплені сьорбанням лимонаду.

— Колись ми забавлялися шампанським, — шепоче тітка. Вона пам’ятає ліберальніші часи, коли на весіллях подавали і вино, і шампанське.

— Але ті часи ніколи не повернуться, — зітхає вона. Епоха нейлонових панчіх, західного вбрання, голих рук, як і все, що передувало носінню паранджі, — тепер лише туманні спогади.

— Весілля третього сорту, — стиха кидає позаду найстарший Султанів син Мансур. — Погана їжа, дешевий одяг, тюфтелі з рисом, сорочки та чадри. Коли я одружуватимусь, орендую бальну кімнату в «Інтерконтиненталі». Усі будуть у сучасному одязі й подавати будемо лише найкраще. Імпортні продукти! — наголошує він, і додає: — Тим більше, що я одружусь закордоном.

Весільний бенкет Шакіли та Вакіла проходить у глиняному домі Міріам, у дворі, де нічого не росте. Стіни понівечені слідами куль і знаками від осколків снарядів. Пара позує для фото дивлячись прямо перед собою. Відсутність усмішок і сліди від куль на тлі надають певної трагічності фотографії.

Молодята підходять до весільного торта. Тримають разом ніж і концентруються на розрізанні. Вони пригощають одне одного через напіввідкриті уста, які ніби занадто натягнені, щоб відкрити їх повністю. Повсюди падають крихти.

Після торта — музика й танці. Для багатьох гостей це перше весілля з часу відступу Талібану з Кабулу. Іншими словами, перше весілля з музикою й танцями. Забравши музику, таліби позбавили людей половини радості від весільного застілля. Усі кидаються в танець, крім молодят, що сидять і спостерігають. Уже пізній післяобідній час. Через комендантську годину, весілля влаштовують не у вечірній час, а вдень. Усі мусять бути дома до десятої.

Коли вечоріє, молоде подружжя під ухкання й ревіння залишає вечірку. У машині, прикрашеній стрічками та квітами, вони їдуть у дім Вакіла. Усі, хто зміг протиснутися в машини, приєднуються до кортежу. У машину Вакіла й Шакіли набилося восьмеро людей. В інші ще більше. Вони женуть кабульськими вулицями. У цей час проходить фестиваль з нагоди закінчення посту — еід, тому вулиці міста спорожнілі й автівки ганяють на швидкості дев’яносто кілометрів на годину. Дві машини розбиваються, що трохи розхолоджує святкування, але ніхто серйозно не постраждав. Ці автомобілі з розбитими фарами та пошкодженими шасі відправляються до дому Вакіла. Така поїздка ніби символізує здачу позицій. Шакіла залишає свою родину й приймається в родину свого чоловіка.

Найближчим родичам можна зайти в дім Вакіла, де чекають його сестри з чаєм. З цими жінками Шакіла ділитиме подвір’я. Вони зустрічатимуться біля колонки з водою, де пратимуть одяг і годуватимуть курей. Зашмаркані діти з цікавістю поглядають на жінку, що стане їм матір’ю. Вони ховаються за тітчиними спідницями й захоплено дивляться на сяючу наречену. Музика стихла, тріумфальні вигуки припинилися. Шакіла з гідністю входить у новий дім. Він досить великий, з високими стелями. Як і всі інші будинки в селі, він із глини і має масивні сволоки. Вікна затягнені пластиком. Навіть Вакіл не наважився сподіватися, що бомби більше не падатимуть. Він ще почекає зі зміною поліетиленових щитів.

Усі роззуваються й безшумно проходять через дім. Після дня, проведеного в тісних і з високими каблуками білих туфлях, ноги в Шакіли почервоніли й напухли. Усі гості, тобто найближча родина заходять в спальню. Величезне подвійне ліжко займає практично весь простір. Шакіла із задоволенням дивиться на блискуче, гладке червоне покривало й подушки, які вона купила, та нові червоні штори, які вона сама пошила. Її сестра Маріам прибрала кімнату за день до цього, повісила штори, застелила ліжко й оздобила кімнату весільними декораціями. Сама Шакіла ніколи не була в цьому домі. Відтепер і до кінця її життя це буде її господою.