Осне Саєрстад - Кабульський книгар

— Я не проти взятися за кілька назв, але сто тринадцять! Це займе нам рік.

Султан має крайній термін два місяці. Під звуки друкарських верстатів, що проникають через тонкі стіни в офіс, він пробує переконати Тальга відкласти всі інші замовлення.

— Неможливо, — говорить Тальга. Султан, може, і є важливим клієнтом, а друк підручників для афганських дітей — свята справа, але в нього є інші зобов’язання, за які він відповідає. Попри це, Тальга доволі швидко проводить обчислення й висновує, що книжки можна надрукувати за ціною приблизно від 5 центів за штуку. Ціна залежатиме від якості паперу й фарби та палітурок. Видавець вираховує всі комбінації якості й розмірів і складає довгий список. Султан примружує очі. Він подумки проводить калькуляцію в рупіях і доларах, днях і тижнях. Він збрехав про терміновість, щоб Тальга пришвидшив роботу й зосередився саме на його замовленні.

— Не забувай, два місяці, — каже Султан. — Якщо не зможеш укластися в ці рамки, зруйнуєш мій бізнес. Розумієш?

Коли вони закінчили розмову про підручники, перейшли до перемовин про нові книги для Султанової книгарні. Ще раз обговорили ціни, кількість, дати. Книги, які Султан привіз із собою, є копіями безпосередньо з оригіналу. Працівники друкарні розібрали їх на сторінки і скопіювали, відбивши зображення на великих металевих пластинах. Коли друкуються кольорові обкладинки, на пластини наливають цинкові розчини. Потім їх розкладають на сонці, щоб отримати бажані кольори. Якщо обкладинка має кілька кольорів, то пластини треба виставляти по одній на кожен колір. Після цього пластину вставляють у прес і його запускають. Усе виготовляється на старому напівавтоматичному обладнанні. Один працівник подає на прес папір, інший чергує на протилежному боці й сортує те, що виходить. Фоном звучить радіо: передають матч з крікету між Шрі-Ланкою і Пакистаном. На стіні висить обов’язкове зображення Мекки, а зі стелі гойдаючись звисає лампа, повна здохлих мух. Патьоки жовтої кислоти стікають на підлогу й далі в труби.

Після інспекційного огляду Тальга й Султан усілися на підлозі, щоб визначитися з обкладинками. Султан вибрав мотив зі своїх листівок. У нього є кілька облямівок, які йому подобаються й він компонує їх із назвами. За п’ять хвилин вони придумали шість обкладинок.

У кутку сидять якісь чоловіки і п’ють чай. Це пакистанські видавці й друкарі, що займаються тим самим тіньовим піратським бізнесом, що й Султан. Вони вітаються між собою й починають обговорювати останні новини з Афганістану, де Хамід Карзай ходить по лезу між різноманітними польовими командирами, а солдати Аль-Каїди тим часом наносять удари на сході країни. Американські сили особливого призначення прийшли на допомогу й бомблять печери на кордоні з Пакистаном. Один із чоловіків, що сидить на килимку, каже, як шкода, що талібів витіснили з Афганістану.

— Нам у Пакистані теж треба трохи талібів, щоб навести порядок, — продовжує він.

— Це ви так думаєте. Ви не маєте досвіду з ними. Пакистан відразу впаде, як тільки Талібан прийде до влади, і нічому іншому не вірте, — спалахнув Султан. — Лише уявіть, усі рекламні щити будуть знесені, а їх лише на цій вулиці є близько тисячі. Усі книжки, що містять малюнки, будуть спалені, те саме буде з пакистанським кіноархівом і музичним архівом, а інструменти будуть знищені. Ви ніколи більше не почуєте музики й ніколи більше не танцюватимете. Усі інтернет-кафе будуть закриті, телевізори заборонені й конфісковані, а в радіоефірі будуть залишені лише релігійні програми. Дівчат заберуть зі шкіл, а жінки будуть відправлені з роботи додому. Що станеться з Пакистаном? Країна втратить сотні тисяч робочих місць і впаде в глибоку депресію. А що станеться з тими зайвими людьми, що втратять роботу в уже несучасному Пакистані? Може вони стануть вояками?

Султан довів себе до збудженого стану.

Чоловік знизав плечима:

— Може не весь Талібан, але декого з них.

Тальга підтримував Талібан, друкуючи їхні листівки. Протягом кількох років він навіть видавав деякі їхні ісламські підручники. Зрештою, він допоміг їм заснувати власні видавництва в Кабулі. Він дістав уживаний друкарський верстат з Італії та дешево їм перепродав. Крім того, він постачав їм папір та інше технічне обладнання. Як і більшість пакистанців, він вважав безпечнішим мати пуштунський режим у сусідів.

— Ти непорядний, — добродушно дражнить його Султан після того, як випустив усю пару на ненависть до Талібану.