Пессо́ а, Ферна́нду Анто́ ніу Нуге́йра (1888–1935) — португальський поет, прозаїк, драматург, мислитель-есеїст, лідер і авторитет у гуртках столичного художнього авангарду.
Маркіз де Норпуа — герой твору «У пошуках втраченого часу», дипломат, один із виразників ідей Сент-Бева у романі.
Обуї, Вероніка — французький кінорежисер, актриса, в доробку якої низка художніх та документальних фільмів. Проект «Читаємо Пруста» почато у жовтні 1993 р., на даний момент прочитано чотири томи з восьми. «Ще 30 років, щоб його закінчити. Я мрію про день, коли я цього не здійсню», — каже автор проекту.
французьке бісквітне печиво, зазвичай у формі морських гребінців, мадленка, яка для головного героя («На Сваннову сторону») є ремінісценцією минулого, обіцяється на завтра, так як марксизм обіцяв революцію та Великий вечір.
Задіг — головний герой повісті Вольтера «Задіг, або Доля».
Жозеф Ернест Ренан (1823–1892) — французький експерт стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ.
Ру, Поль-П’єр, званий Сен-Поль-Ру (1861–1940) — французький поет-символіст.
Поток, Хаїм (Герман Гарольд) (1929–2002) — американський письменник.
Шазо, Жак (1928–1993) — французький танцівник і світська людина.
Марі-Шанталь — так у скетчах гумористи називають дівчат із «порядних буржуазних родин», які добре грають у теніс і їздять на гірських лижах, одягаються у відомих кутюр’є і сповідують традиційні цінності; заміж вони виходять за багатих, так само добре вихованих молодиків.
Малле, Робер (1915–2002) — французький високопосадовець, письменник і працівник радіо.
Леото, Поль (1872–1956) — французький письменник і літературний критик; театральні критичні розвідки друкував під псевдонімом Моріс Буасар; у 1950–1951 рр. записано 38 його радіорозмов із Робером Малле.
Ве́ллс, Джордж Орсон (1915–1985) — американський кінорежисер, сценарист, актор і продюсер, який активно працював в кіно, театрі, на телебаченні та радіо.
Різі, Діно (1916–2008) — італійський кінорежисер і сценарист, один з найкращих комедіографів.
Віда́л, Юджин Лю́ тер Гор (1925–2012) — американський письменник, есеїст, кіноі театральний драматург, визнаний класик американської літератури другої половини XX ст.
Бо́рхес, Хо́рхе Луїс́ (1899–1986) — аргентинський прозаїк, поет і публіцист, визнаний одним із найвидатніших письменників XX ст.
Ґарі, Роме́н (справжнє ім’я Рома́н Ка́цев, 1914–1980) — французький письменник, літературний містифікатор, кінорежисер, військовий, дипломат. Єдиний, хто отримав дві Гонкурівські премії: під іменем Ромена Ґарі (1956) та Еміля Ажара(1975).
Бутанг, П’єр-Андре (1937–2008) — французький документаліст, продюсер і кінорежисер. У серії кінопортретів «Архіви ХХ століття» створив образи видатних постатей у світі мистецтва та літератури.
IDHEC–Institut des hautes études cinématographiques (Інститут вищих студій з кінематографії), створений у 1944 р
Під час Другої світової війни американський поет Езра Паунд підтримував режим Муссоліні, у 1945 р. заарештований, а в 1948 р. засуджений за пропаганду фашизму на італійському радіо, невдовзі опинився в психіатричній лікарні, яку автор і порівнює з кліткою; був помилуваний 1958 року.
Вейн, Джон (ур. Меріон Роберт Моррісон, 1907–1979) — американський актор, якого називали «королем вестерна». Лауреат премій «Оскар» і «Золотий глобус» (1970).
Вільямса
Паму́к, Феріт Орха́н (народ. 1952) — турецький письменник черкеського походження, лауреат низки національних і міжнародних літературних премій, зокрема Нобелівської премії з літератури (2006).
Закуска арабського походження з тріскової копченої ікри.
Бра́ун, Ден (нар. 1964 р.) — американський письменник, журналіст, музикант. Автор відомих творів «Янголи і демони» (2000), «Код да Вінчі» (2003), «Втрачений символ» (2009), «Інферно» (2013). Перший роман-трилер «Цифрова фортеця» (1998) перекладено італійською мовою під назвою «Crypto» в 2006 р.
Крайтон, Майкл (1942–2008) — американський письменник-фантаст, сценарист і кінорежисер, продюсер, широко відомий своїми творами в жанрах наукової фантастики, медичної фантастики та трілера.
Читать дальше