Алла Рогашко - Її сукня

— Вас цікавлять статуетки? — почула біля себе приємний баритон. Поряд, наче випірнувши з повітря, постав високий худорлявий чоловік у білій сорочці, чорній жилетці й штанах, задоволено стежачи за її захопленим поглядом. — Вас цікавить якийсь конкретний експонат чи…

— Мене цікавить богиня жіночої пристрасті. — Чомусь перебила і враз зауважила бейджик, що кріпився на його сорочці. Напис приголомшив: «ЛЕОНІД».

ЯК можна вигадати персонажа, дати йому ім’я, написати про нього, а потім побачити це творіння на власні очі?!! ЯК таке можливо?!!

— Богиня жіночої пристрасті Геката [7] Статуетка «Геката» — богиня жіночої пристрасті. Статуетка зі штучного мармуру, покрита натуральною бронзою, оброблена патиною. Копія роботи відомого іспанського скульптора Мігеля Сансеріча, представлена в сувенірних крамницях та інтернет-магазинах. зараз наявна лише в каталозі, — тим часом повідав Леонід. — Ходімо, я її покажу. Впевнений, вона припаде вам до вподоби! Ми можемо замовити її і…

— Перепрошую? — знову перебила.

— ???

— Ви сказали — Геката?

— Так! Її називають Гекатою, цю… богиню жіночої пристрасті, — в його інтонації на мить прослизнула ледь відчутна непевність.

— Геката, кажете… Дуже цікаво… — замислено ковзала по крамничці вже неуважним поглядом.

Леонід тим часом провів її до громіздкого дивана, що стояв біля входу, розгорнув каталог і швидко відшукав потрібну сторінку.

— Ось, полюбуйтеся, яка ж вона красуня! — захоплено промовив, з гордістю демонструючи світлину з оголеною вродливицею, що сиділа верхи на начебто левові, щоправда, у звіра були курячі кігті замість лап і розкішні крила за спиною. — І, я вам скажу, це дуже вдалий вибір саме для жінок: власниця такої статуетки матиме несамовитий успіх у чоловіків. Богиня наділятиме її такою внутрішньою і зовні непомітною пристрастю, що чоловіки вервечкою ходитимуть за нею!

— Дякую, але мене цікавить зовсім інша богиня пристрасті. Вона не нова. Дуже старовинна. І, я впевнена, що недавно вона була у вас в наявності.

Антиквар здивовано глипнув на Нілу. Їй навіть здалося, його обличчя нервово пересмикнулось від того, що він тепер від неї почув.

— Старовинної богині жіночої пристрасті у мене ніколи й не було, — Леонід відклав каталог на столик і пильно подивився на Нілу. — Знаєте, якщо бути відвертим, то я сумніваюсь, що така — у чистому вигляді — взагалі існує в історії грецької міфології чи будь-якій іншій, але менше з тим. Це лише моя особиста думка. Може, вона й існує, звичайно, я не докопувався, тому не беруся щось стверджувати чи заперечувати з цього приводу. — Він зробив паузу, ймовірно, щось обдумуючи, затим неохоче додав: — Втім, ви праві: на днях у мене придбали старовинну статуетку давньогрецької богині Гекати. [8] Геката (грец. Εκάτη) — у найдавнішу епоху богиня Місяця, пізніше — богиня чаклунства, володарка пітьми і нічних примар, моторошна богиня зі смолоскипами в руках і зміями у волоссі. У «Теогонії» Гесіода вона — дочка титанів Перса і Астерії; інші називають її дочкою Зевса й Деметри або Зевса й Гери, римське ім’я — Тривія. Вона — морок разом з тим місячна богиня, близька Селені й Артеміді, що свідчить про походження Гекати з теренів Малої Азії. Гекату можна вважати нічною аналогією Артеміди; вона теж мисливиця, але її полювання — це похмуре нічне полювання серед мерців, могил і привидів пекла; вона витає в оточенні зграї пекельних псів. Геката також близька Деметрі — життєвій силі землі. Гекату іноді зображали у вигляді однієї жіночої фігури з двома смолоскипами в руках, іноді ж у вигляді трьох, пов’язаних спинами, фігур; цим пояснюється, що влада її поширювалася на небо, землю і пекло. Тих, хто слабкий духом, — Геката зводить з розуму, тим же, хто чистий перед нею, — дарує своє благословення. Однак повірте мені, ця Геката геть не причетна до сувенірної продукції, яка представлена ось у цьому каталозі. Це зовсім інша богиня…

— То, виходить, є дві Гекати? — здивовано перепитала Ніла.

— Так отож! Виходить, є дві, — зітхнув той. — Чесно кажучи, знову ж таки, зауважте: це на мою особисту думку, сучасники перекрутили значення цієї богині, злегка пофантазувавши, тому так вийшло.

— А як виглядала та старовинна Геката, яку ви продали, можете мені описати?

— Вона теж дуже красива, але її краса, я би сказав… трохи неприродна, знаєте, холодна… У неї довге волосся, обрамлене вінком із шипами, дещо схожим на терновий; сукня до самих п’ят, а в руці — пойнятий вогнем смолоскип, — розповідав так, наче бачив тепер перед собою. — Мене дуже вразив її погляд: проймаючий, якийсь аж надто пильний, наче вона дивиться просто в душу й ось-ось оживе…