Чак Паланик - Бійцівський клуб

Пташка лине за вітром. Я подумки пишу коротке хайку.

Без гнізда пташка

Весь світ домівкою зве.

Жити — ось мета.

Я лічу склади на пальцях: п’ять, сім, п’ять.

Чи це моя кров?

Ага, кажу я. І моєї там трохи є.

Невдала відповідь.

Теж мені велика річ! У мене є дві пари чорних штанів. Шість білих сорочок. Шість пар спіднього. Необхідний мінімум. Я ходжу до бійцівського клубу. Таке трапляється.

— Іди додому й перевдягнися, — каже мій начальник.

Я починаю замислюватися, чи Тайлер і Марла, бува, не та сама людина. Не тоді, правда, коли вони щоночі злягаються в Марлиній кімнаті.

Вони роблять це.

Роблять це.

Роблять це.

Тайлер і Марла ніколи не бувають одночасно в одній кімнаті. Я ніколи не бачив їх разом.

Утім, мене ви також не побачите разом із За За Ґабор [16] За За Ґабор (нар. 1917) — американська акторка й світська дама угорського походження. , але ж це не значить, що ми одна людина. Просто Тайлер ніколи не виходить із кімнати, коли в домі Марла.

Щоб я виправ свої штани, Тайлер має показати мені, як виготовляти мило. Тайлер нагорі, а в кухні тхне гвоздикою й паленим волоссям. Марла сидить за кухонним столом, припікає собі передпліччя ароматизованою, із запахом гвоздики, цигаркою і називає себе підтиркою людської дупи.

— Я радо приймаю цей хворобливий стан своєї тліні, — каже Марла вишневому вогнику на кінчику цигарки. Марла вкручує цигарку в ніжну білу шкіру внутрішньої поверхні передпліччя й примовляє: «Гори, відьмо, гори!» [17] «Гори, відьмо, гори!» — роман 1932 року американського письменника Абрахама Мерріта.

Тайлер нагорі, в моїй кімнаті, розглядає зуби в моєму дзеркалі й каже, що влаштував мене на роботу офіціантом на бенкетах, на півставки.

— У готелі «Прессман», якщо тобі підходить працювати вечорами, — каже Тайлер. — Ця робота підгарячить твоє почуття класової ненависті.

Ага, відповідаю я, то й нехай.

— Вони вимагають, щоб ти носив чорну краватку-метелика, — пояснює Тайлер. — Щоб працювати там, тобі ще потрібні будуть тільки біла сорочка й чорні брюки.

Мило, Тайлере. Я кажу, нам потрібне мило. Треба наварити трохи мила. Мені треба випрати штани.

Я тримаю Тайлерові ноги, доки він робить двісті скручень.

— Для цього нам спершу треба натопити смальцю. — У Тайлера в голові повно всілякої корисної інформації.

Тайлер і Марла ніколи не бувають разом в одній кімнаті, окрім як тоді, коли злягаються. Якщо Тайлер десь поряд, Марла не зважає на нього. Знайома ситуація. Точнісінько так само мої батьки не помічали одне одного перед тим, як татко поїхав до іншого міста розширювати свою торговельну мережу.

Батько завжди казав:

— Одружуйся, поки секс не набрид, а то ніколи не одружишся.

Мати ж казала:

— Ніколи не купляй нічого на пластмасовій блискавці.

Мої батьки ніколи не казали чогось такого, що тобі схотілося б вишити золотими нитками на подушці.

Тайлер робить сто дев’яносто восьме скручення. Сто дев’яносто дев’яте. Двохсоте.

Тайлер одягнутий у щось на кшталт купального халата з фланелі на клейкій основі та в спортивні штани.

— Випровадь Марлу з хати, — каже Тайлер. — Нехай піде в магазин, купить банку лугу. Але тільки того, що пластівцями, у жодному разі не кристалічного. Словом, позбудься її як-небудь.

Мені знову шість років. Батьки не розмовляють одне з одним. Я переказую материні слова батькові й навпаки. Я ненавидів це, коли мені було шість. Ненавиджу й тепер.

Тайлер береться підіймати ноги з положення лежачи, а я спускаюся сказати Марлі, щоб купила лугу, того, що пластівцями, дати їй десять доларів і свій проїзний квиток. Марла тим часом далі сидить за кухонним столом. Повільно й без різких рухів я забираю з її пальців цигарку. Посудною ганчіркою витираю іржаві плями на Марлиній руці, де пухирі від опіків потріскались і кривавлять. Потім я втискаю її ноги в черевички на високих підборах.

Марла дивиться, як я вдаю з себе принца, і каже:

— Я зайшла сама. Гадала, нікого не буде вдома. Вхідні двері ж не замикаються.

Я мовчу.

— Знаєш, презерватив — це кришталевий черевичок нашого покоління. Натягаєш його, коли зустрічаєш незнайому людину. Гоцаєшся всю ніч, а потім викидаєш. Презерватив викидаєш, я маю на увазі, а не людину.

Я не говорю до Марли. Нехай собі вдирається до груп підтримки, втручається між Тайлером і мною, але другом мені вона нізащо не стане.

— Я весь ранок чекала на тебе.

Пелюстки чи сніг

Приносить буйний вітер.