Антология - Україна-Європа

Зараз державу роздирають внутрішні та зовнішні вороги. Найстрашніше – гинуть люди. Не тільки воєнні, але й мирне населення, діти гинуть! Що може бути найжахливішим для дорослої людини, як не похорони дитини. Це протиприродно. Зробити все, щоб на нашій землі знову запанував мир та спокій, – ось першочергове завдання, яке важким тягарем лягає на плечі нашого нового Президента. Петро Порошенко прийшов до влади у важкі часи: війна на сході, відкрите питання про Крим, економічний спад і зневіра громадян у можливість позитивних змін. Але в своєму зверненні до українського народу від чітко зазначив, що зробить все можливе заради миру на нашій землі. І тут вже не йдеться про те, якою мовою спілкуватися. Йдеться про гіркі й страждальні сльози матерів.

Тільки зупинивши насильство й смерть, ми зможемо знову замислитись над іншими важливими питаннями розвитку держави. Хоча вже зараз Президент оголосив інтеграцію у Євросоюз – одним із головних напрямів розвитку країни. Передчасно чи ні? Мабуть, йому, людині дуже освіченій, на його посаді, з його досвідом дипломата та бізнесмена видніше. Сподіваємось, він знає, що робить, і невдовзі приведе Україну до такого рівня, на який вона заслуговує.

Сьомого червня Петро Порошенко заявив, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом в повному обсязі має відбутися не пізніше 27 червня 2014 року. Але чи дійсно прийшов час для таких змін? Економічна криза, що охопила весь світ, нанесла серйозний ущерб економіці Європи. Європейські країни зіштовхнулись з проблемою бюджетного поповнення, неможливістю виконувати соціальні зобов'язання, зростають податки на споживання, зростає пенсійний вік та кількість робочих часів на тиждень, скорочується заробітна платня.

Європейська економіка будується на досить нестійкому фундаменті – єдиний ринок, що складається з двадцяти семи національних проектів окремих країн. Докласти до цього різний рівень розвитку держав-членів ЄС на фоні однакових цін. Чи справді така економіка може бути ефективною? Чи допоможе в такому випадку вирішенню наших проблем вступ до європейської сім'ї? До речі, надії нових членів євроінтеграції справджуються не завжди. Так, Польщі та деякім країнам Балтїї вона лише додала внутрішніх проблем.

Ми чуємо про європейські проблеми тому, що там відбуваються серйозні дискусії. Комплекс проблем – демографічних, економічних, соціальних – є і в Україні, тільки про них менше говорять. Треба визнати, що вони не менш, а більш гострі.

Багато хто вважає, що ЄС – це «мішок з грошима», тому ми й повинні отримати можливість користування ним. Але, звичайно, користь від вступу до ЄС полягає в зміні підходів, стандартів в політиці, урядуванні, бізнесі, соціальній сфері, освіті. Насамперед відзначимо стандарти прав споживачів. Цей напрямок для України дуже актуальний. Далі вже мова піде про стандарти екології, безпеки на робочому місці, зручні умови для пересування інвалідів, програми допомоги таким верствам населення. І одна з головних цілей – прозорість влади, зовсім інша філософія стосунків між владою й суспільством.

Треба згадати, що вступ до Євросоюзу не може відбутися, якщо Україна як кандидат не виконує критеріїв інтеграції. Першочерговим критерієм в досить довгому списку є демократія та права людини. Без цього про підписання угоди про асоціацію не може йти й мови.

То ж, яку державу ми хочемо бачити, в якій державі її громадянам буде комфортно. Є варіант такої, де забезпечені всі фундаментальні права громадян. А є протилежний – де держава однозначно дбає лише про себе та коло наближених до керівництва людей. Саме в цьому полягає наш доленосний вибір, і він не такий простий, як здається.

Кожен з вищезазначених варіантів можливих взаємовідносин України з ЄС може мати своє продовження. В руках народу знаходяться темпи процесу інтеграції України до європейської структури. Наскільки вільно й комфортно нам буде в цьому союзі покаже час, а доки ще треба виконати багато умов для підписання договору про асоціацію.

Й тепер про не досить приємну перспективу. Називаючи речі своїми іменами, зазначимо, що синонім Євросоюзу – Імперія. Так, саме Імперія зо всіма родзинками, що супроводжують існування й розвиток такого рівня. Зазвичай, вона проходить ті ж самі етапи. А саме: спочатку – виникнення, розвиток… і після її чекатиме занепад. Немає нічого вічного, особливо, коли йдеться про таку велич. Кожна частка складного механізму в якийсь момент відчуває себе головнішою за іншу – то й буде початок кінця. Вічні Імперії історії не відомі.