Антология: Україна-Європа

Їх вел фохн міт ди фліґлен фунем гімл… Кік глайх ін дер гімл, весту зен міх дортн (ідиш) – Я помахаю тобі з неба крильцями. Дивися в небо і ти мене там побачиш.

Me тор нит вейнен. Ди бист а гуте. Обер нит але менчн із гут. Me тор нит вейнен (ідиш) – Не плач. Ти добра. Але не всі люди добрі. Не плач.

Местаме, дус из ундзере тейт. Дус из шреклих (ідиш) – Це, напевно, наша смерть. Мені страшно.

Шма, Ісроель! Адоной – Елогейну, Адоной Ехад! Борух шем квод малхусо леолом во-ед! (ідиш) – молитва, символ віри іудеїв: «Слухай, Ізраїль. Господь – Бог наш, Господь – Один! Благословенне імя славного царства Його вовіки віків!»

Ясси – етнонім ясс, як русичі в X–XIV ст. називали алан, іракомовний народ, що мешкав від Кавказу до Дунаю. Етнонім пояснюють половецьким йасси – «стрілець із лука».

Можливо також, що в основі етноніма – особисте ім'я.

Вільно володів польською, шведською (в розмовах з Карлом XII йому не потрібний був перекладач), французькою, болгарською, сербською, італійською, німецькою, грецькою мовами – ними він розмовляв, читав і писав вільно. Рідною ж йому на все життя стала українська, що її він вивчив, коли сім'я перебралася до Києва.

Сераскієр – генерал армії, головнокомандувач, і пізніше командир гарнізону, а також військовий губернатор провінції.

To ж готуйтеся, готуйтеся, я вже йду (англ.) – пісня Get Ready.