Антология - Україна-Європа

Трон.

Тут – камнемети.

Історичний факт.

Цю систему татари запозичили у Китаї.

В угорський хроніці стверджується, що Казимир захопив Любарта в полон у не названому замку ціною великих втрат. Пізніше литовські князі – родичі та союзники Любарта – заявили, що це захоплення було підступним, під час переговорів, причому поляки не заперечували.

Верховний жрець.

Ми звикли до полонізованого варіанту цього імені – Радзівіл, проте литовці та білоруси казали «Радвіла».

В описаний час в західноєвропейських мовах не існувало термінів «хрестовий похід», «хрестоносці». Казали «проща», «паломництво» або «заморська переправа».

Питання, чи брав Казимир особисту участь у цьому поході, дискусійне – є відомості, що він хворів. Проте його військо воювало.

Вайділа – мандрівний жрець та співак.

Описані події – єдиний випадок за все Кейстутове життя, коли він порушив лицарське слово, проте жоден з противників трокайського князя не ставив йому це на карб. Вочевидь, «поїздка до Буди» була замаскованою формою арешту під час переговорів, і всі розуміли, що іншого засобу порятуватися в Кейстута не було.

До XVI ст. вінчання в церкві вважалося бажаним, але не обов'язковим, а остаточно в Україні обов'язковість вінчання закріпилася лише у XVIII ст.

Маються на увазі артилерійські фунти (490 г). 16-фунтове чавунне ядро важило 7,9 кг, ним стріляли з гладкоствольної гармати, що мала діаметр ствольного каналу 133 мм. У Зборівській битві козаки використовували потужну зброю, захоплену попереднього 1648-го року в різних польських фортецях.

Розривні ядра з пороховим начинням (в залежності від калібру називалися гранатами або бомбами) почали викорстовуватися лише наприкінці XVII ст.

Так польські магнати називали короля, підкреслюючи цим свою слабку залежність від глави держави.

У 1635–1637 роках.

Бранці, яких з метою подальшого продажу на невільничих ринках захоплювали турки й татари під час нападів на українські, польські та московські землі у XV–XVIII ст.

Податок грішми, хутрами та іншими коштовностями, які уряди Речі Посполитої та Московії у XVI–XVII ст. систематично сплачували кримському ханові, щоб запобігти грабіжницьким нападам кримських татар. Упоминки були, по суті, замаскованою даниною, їхня вартість сягала кілька десятків тисяч злотих.

Канікул.

Любель – сучасний польський Люблін.

Схизматиками (в значенні «невірний», «єретик», «розкольник») називали православних поляки-католики.

Католиків.

«Потоп» – вторгнення на теріторію Речі Посполитої війська коаліції на чолі зі Швецією у 1655–1660 pp.

Упасти на ноги – захворіти на ноги.

Змаціцьканий (діал.) – зменшений, змалілий.

Дус из шреклих (ідиш) – мені страшно.

Бет дем Ґот фар ундз (ідиш) – молися за нас.

А данк (ідиш) – дякую.

Їх хоб мойре (ідиш) – я боюся.

Ер из майн шухн (ідиш) – він мій сусід.

Морва (діал.) – шовковиця.

Бітте шон (нім.) – прошу дуже, будь ласка.

Молцумеск (рум.) – дякую.

Їх глейб ништ (ідиш) – я не вірю.

Ер из майн шухн (ідиш) – він мій сусід.

Ер із ништ гекент зогн аза зах мітн ейгенем вілн. Ер із ништ гекент (ідиш) – він не міг таке сказати добровільно. Він не міг.

Домнул (рум. звертання) – пан.

Цара (рум.) – земля.

Генде (діал.) – онде.

Первак (діал.) – двоюрідний.

Романія маре (рум.) – велика Румунія.

Канупер (діал.) – любисток.

Нафта (простонар.) – гас.

Гофа (з нім.) – у значенні «прибудова на подвір'ї».

Царок (діал.) – загорожа для свиней.

Мир зайн їдн, фар їндз из оммьоглих цейлимен зіх. Обер мір ґлейбн ін Ґот. Мир хобн ундзер ейгенер Ґот (ідиш) – Ми жиди. Ми не хрестимося, але ми не безбожники. Ми віримо в Бога. У нас свій Бог.