Антология: Україна-Європа

– Згодна. Жінки чомусь позбулися корисної звички народжувати в чистім полі.

– Не забивай мені памороки, Нарі. Твої наміри неприпустимі. А найгірше те, що ти їх втілиш. Чи я тебе не знаю? Ти сплюндруєш своє тіло і спаплюжиш душу.

– Завжди існує якась каверза в угоді з нечистим. Та хіба у мене є вибір?

– Вибір завжди є!

– Дурниці! Це порожні слова! Деколи можна обирати лише між тим, щоби померти живою, і між тим, щоби існувати мертвою. І все! Досить! Годі з мене повчань! Це вже втретє за десять днів ви мені лекції читаєте! Побережіть свій пал для семінаристів!

– А що, як викрасти тебе? – погляд його преосвященства (я знову трохи забігла наперед) не віщував нічого доброго і красномовно свідчив – жарти скінчилися. – Це можна організувати… замкну тебе десь у підвалі, доки все це не вляжеться, добре годуватиму… по-моєму, це теж варіант.

– А я втечу і здам вас у поліцію, – бадьоро запевнила я і безтурботно посміхнулася. – Оце буде скандал! Газети всього світу вийдуть під заголовками «Новоспечений єпископ Лоренцо ді Россі підозрюється в кіднеппінгу!» Уявляю, як розсердиться Папа!

– Я теж можу здати тебе в поліцію. Заявити про намір…

– Отче, – лагідно обірвала я ці безплідні мрії, – ми в Британії, а не в Україні. Тут за наміри не судять.

– Інаро, – отець Лоренцо відклав ложечку на спеціальну тацю, зробив ковток тієї коричневої глюкози, що коливалася у блакитних фарфорових берегах, і його очі ледь не вилізли з орбіт. Він закашлявся, намагаючись приховати шок від власноруч зацукрованого питва, а чашка з блюдцем повернулися на скляну стільницю. – Я не думав, що скажу це, але… ти була кращою, коли тримала обітницю мовчання. Я знайшов тебе в тій лікарні на свою голову.

– Я – ваше випробування на твердість. І всі ми час від часу провалюємо іспити, падре, так що не хвилюйтеся. Я теж не думала, що скажу це, але… ваша правда, – я взялася за теплу ручку голубого заварювального чайника. Веджвудська порцеляна, така вишукана і гарна! Дивно, що я, цілковито байдужа до коштовностей та дорогого шмаття, просто обожнюю стильний посуд. – Тоді я була кращою, і то набагато, але все міняється. Усе і всі. Вибачте. Ще чаю?

©Н.Шевченко, 2014

Музей Оранжері – картинна галерея в Парижі, в якій виставляють роботи імпресіоністів та постімпресіоністів.

Микола-Василь Потоцький (1706–1782) – польсько-украшський магнат, меценат.

Speak about (англ.) – говорить о чем-нибудь.

Павільйон у палацовому комплексі Цвінгера – знаменита будівля картинної галереї у Дрездені в стилі бароко.

Ярковський має на увазі свого однофамільця, вченого Івана Ярковського (жив у XIX ст.), відкривача астрофізичного «ефекту Ярковського» – появи слабкого реактивного імпульсу за рахунок теплового випромінювання нагрітої Сонцем поверхні астероїду, що прискорює його рух.

Доброго дня, чим можу вам допомогти?

Подорожі формують молодь (фр.).

Деякі історики заперечують існування князя Семена Наримунтовича, проте аргументи тих, хто вважає – такий князь існував – звучать переконливіше.

Казимир III, король Польщі у 1333–1370 pp.

Лайош І, король Угорщини та Хорватії у 1342–1382 pp. та король Польщі по Казимировій смерті (1370–1382). Оскільки він був представником молодшої гілки французької династії Капетингів, то його часто називали Людовиком.

Хрестоносці Тевтонського ордену.

Лучеськ – Луцьк.

Слуги ординські – особливий прошарок професійних воїнів, які в мирний час супроводжували посольства до хана.

Такі булави – китайський винахід – були розповсюджені в багатьох кочових народів, в тому числі в половців, які прийшли до причорноморських степів з теренів сучасної Монголії. Поширені вони були й в Улусі Джучі, який в нас називають Золотою Ордою – хоча він ніколи так не називався.

Арбалет.

Тодішня назва р. Солокії.

Як показують останні дослідження, термін «пан» почав вживатися вже в Галицько-Волинський державі як титул особливо знатного боярина. На європейські мови він перекладався словом «барон».

Королівський титул Любарта був визнаний візантійським імператором.