Юля Пилипенко - Руденька

P. S. За українським часом я не дотримала слова, бо вже дві хвилини на першу ночі… настав наступний день… а за німецьким – дотримала:))) Пам’ятаєш, ти запитав, чому я бігла до тебе в аеропорту після операції? Тому що коли ми летіли з мамою додому, в літаку я думала про багато речей… чесно кажучи, в основному про Юрка… я думала, що десять років тому він так летів з мамою з Голландії і… напевно, розумів, що його вже ніхто і ніщо не врятує… і мені страшенно хотілося плакати… знаєш… я багато думала про нього перед своєю операцією… і я точно знаю… що ми з ним думали про одне й те саме: про те, як не хочеться розлучатися з життям у 17 років і… як шкода батьків. І… тоді… в аеропорту… мені так хотілося тебе якнайшвидше обійняти, мені так хотілося плакати… мені так хотілося сказати тобі «дякую» за те, що Ти мене врятував… мене і… моїх батьків. І тоді в літаку… я зрозуміла, що ти – найдорожча для мене людина у цьому світі, і я тебе шалено люблю. І ця любов божевільна. У вісім років ти мені приносив тортики – це була одна любов, у 18 ти врятував мені життя – це була вже інша любов, у 23 – я божеволію…:)

Відправлено з iPhone

Відповідь:

Від кого: ВІН ‹ВІН@mail.ru›

до адресної книгидо чорного списку•у фільтри

Кому: Я ‹Я@mail.ru›

Дата: Сер 21 Січ 2009 22:04:00

Тема: ‹Без теми›

я дуже непогано воджу машину… просто погано бачу…

А ось що Він мені прислав на e-mail після того, як ми в черговий раз зібралися летіти до Франції, але Він про це забув… і згадав через десять днів…

Від кого: ВІН ‹ВІН@mail.ru›

до адресної книгидо чорного списку•у фільтри

Кому: Я ‹Я@mail.ru›

Дата: Вт 08 Вер 2009 02:07:59

Тема: ‹Без теми›

НЕ ЗЛИСЯ…

Це лист, який я Йому відправила, коли ми одночасно захворіли в різних країнах… лист із прикріпленими фото, на яких зображено колекцію моїх магнітів:

Від кого: Я ‹Я@mail.ru›

Кому: ВІН@mail.ru

Дата: Нд 22 Лист 2009 15:43:36

Тема: божеволію…

Усміхнись :)

P. S. Є ще з іншого боку холодильника :) Але фотографувати власний холодильник – це вже признатися собі в тому, що «дах поїхав далеко», а сфотографувати його з двох боків – це признатися собі в тому, що «він уже ніколи не повернеться» :) Я навіть не хочу думати про те, про що свідчить той факт, якщо ти ще й відправляєш це фото мейлом… Може, піти подихати свіжим повітрям… не можу довго сидіти вдома, навіть коли хворію… Скоро почну себе фотографувати… або коробочку від Ван Хельсінга…

Ми написали одне одному сотні листів… веселих і сумних, жорстких і смішних, залежно від періодів нашого життя…

АЛЕ…

Геночко, я Тебе Шалено Кохаю, і через п’ять хвилин Тобі на е-mail прийде найдовший лист з усіх, які я написала Тобі за останні п’ять років… Через п’ять хвилин я відправлю Тобі поштою все своє Життя…

Відправляю Тобі… Присвячую Тобі… Дарую Тобі…

Хоч би що відбувалося… Назавжди. Гена.

8 лютого 2011 року

Присвячується всім Людям, які рятували і зробили можливим моє життя.

Ваша, але не назавжди (англ.).

Композиція: «Je suis malade», виконавець: Lara Fabian, альбом: «Carpe Diem» (1998).

Композиція: «Слова, слова», виконавці: Теона Дольникова та Гоша Куценко, рік виходу: 2003.

Композиція: «Самолет», виконавець: Zемфіра, альбом: «Вендетта» (2005).

Композиція: «Австралия», виконавець: Zемфира, альбом: «Z-Sides» (2009).

Ви дали мені слово (англ.).

Цитата з книги Петра Лістермана «Как запутать Листермана: история одного предательства» (М: Астрель, 2009).

Саундтрек до кінофільму «Платон» (2008), композиція: «Платон», виконавці: Павло Воля та Arto Tunch.

«…Среди подлости и предательства и суда, на расправу скорого, есть приятное обстоятельство: я люблю тебя… это здорово… это здорово… это здорово».

Композиція: «Это здорово», виконавець: Микола Носков, альбом: «Дышу тишиной» (2000).

Ти всюди (фр.).

Летімо до Італії разом… (Іт.)