Пауло Коэльо - Брида

Відьомська Традиція вимагає, щоб Висвячення відбувалося на рівнодення – коли тривалість дня і тривалість ночі абсолютно однакові. Найближче весняне рівнодення буде 21 березня. Я хотіла б, щоб твоє Висвячення відбулося саме цього дня, бо й сама я висвятилася на весняне рівнодення. Ти вже вмієш користуватися інструментами і знаєш, які ритуали необхідно виконувати для того, щоб завжди тримати відкритим міст між видимим і невидимим. Твоя душа знову й знову спогадує те, чого вона навчилася у своїх попередніх життях – вона робить це завжди, коли ти виконуєш якийсь із уже відомих тобі ритуалів.

Коли ти почула Голос, ти перенесла у світ видимий те, що вже відбулося у світі невидимому. І також зрозуміла, що твоя душа вже готова до наступного кроку. Ти досягла своєї першої великої мети.

Брида пригадала, що раніше вона також дуже хотіла побачити осяйну цятку. Але відтоді як вона почала міркувати над проблемами кохання, це бажання з кожним тижнем здавалося їй усе менш важливим.

– Тобі залишилося відбути ще одне випробування, перш ніж ти будеш готова до свого весняного Висвячення. Якщо тобі не вдасться відбути його тепер, не переживай – попереду в тебе ще багато рівнодень, й раніше чи пізніше ти будеш висвячена. Досі найбільших успіхів досягло твоє чоловіче начало, чия мета – пізнання. Ти знаєш, ти спроможна зрозуміти те, що ти пізнаєш, але ти досі не навчилася як слід застосовувати велику жіночу силу, одну з наймогутніших у процесі перетворення. А пізнання без перетворення – не мудрість.

Ця сила завжди була проклятою могутністю всіх, хто чаклує, загалом і жінок-чаклунок зокрема. Вона добре відома всім, хто топче ряст на нашій планеті. Усі знають, що саме ми, жінки, є великими охоронницями її таємниць. Через неї ми приречені блукати в небезпечному й ворожому світі, бо вона була розбуджена нами, а у світі були такі місця, де її ненавиділи. Жінка, яка доторкнеться до цієї сили, навіть сама про те не здогадуючись, буде прив’язана до неї протягом решти свого життя. Вона може бути її володаркою або її рабинею, може перетворити її на силу магічну або користуватися нею протягом усього свого життя, ніколи не здогадуючись про її грандіозну владу. Ця сила, схована в усьому, що нас оточує, вона перебуває й у видимому світі людей, і в невидимому світі містиків. Її можна вбити, принизити, заховати або навіть заперечити. Вона може спати багато років, забута в якомусь закутні, людський рід може трактувати її в будь-який спосіб, крім одного: у ту мить, коли хтось її пізнає, він уже ніколи у своєму житті про неї не забуде.

– І що ж то за сила?

– Коли ти облишиш свою звичку ставити мені дурні запитання, – відповіла Вікка. – Бо я знаю, ти чудово розумієш, про що йдеться.

Брида справді добре знала, про яку силу йдеться.

Про силу сексу.

Вікка відсунула бездоганно білу штору і вказала на краєвид. За вікном була річка, старовинні будівлі й гори на обрії. Десь у тих горах жив Маг.

– Що це? – запитала Вікка, показавши на верхівку однієї з церков.

– Хрест. Символ християнства.

– Римлянин ніколи не увійшов би в дім, позначений таким хрестом. Він би подумав, що перед ним будинок тортур, бо символ на його фасаді він би сприйняв як одне з найстрашніших знарядь тортур, будь-коли винайдених людиною.

Хрест залишився тим самим, а його значення змінилося. Так само, коли люди були дуже близькими до Бога, секс мав символічне значення єднання з божеством. Секс означав возз’єднання із сенсом життя.

– А чому тоді люди, які шукають Бога в загальноприйнятий спосіб, утікають від сексу?

Вікка розсердилася, що Брида її урвала. А проте вирішила відповісти:

– Коли я говорю про силу, я говорю не тільки про сексуальний акт. Деякі люди користуються цією силою, не застосовуючи її. Усе залежить від обраної ними дороги.

– Я знаю цю силу, – сказала Брида. – І знаю, як користуватися нею.

Вікка зрозуміла, що їй треба дати додаткові пояснення.

– Певно, ти знаєш, як користуватися сексом у ліжку. Але це не означає пізнати його силу. Як чоловік, так і жінка, надзвичайно вразливі перед силою сексу, бо втіха й страх однаково важливі.

– А чому втіха й страх ходять разом?

Нарешті ця дівчина поставила їй запитання, на яке варто було відповісти.

– Бо кожен, хто знайомий із сексом, знає, що людина повністю пізнає на собі його силу, коли втрачає над собою контроль. Коли ми перебуваємо з кимось у ліжку, то ми даємо йому дозвіл на володіння не тільки нашим тілом, а й усією нашою особистістю. Це чисті сили життя, які входять у контакт між собою, незалежно від нас – тоді ми втрачаємо спроможність приховувати, хто ми такі і які ми є. Не має значення, яке уявлення ми складаємо про себе самих. Не мають значення прикидання, ухильні відповіді, вдавана шляхетність. У сексі важко одурити свого партнера, бо в ньому кожен показує себе таким, яким він насправді є.