Пауло Коэльо - Заїр

– А ви знаєте, де вона тепер є?

– Знаю. Але я повинен шанувати її мовчанку, хоч мені також її бракує. Ця ситуація бентежить і мене: або Естер щаслива, бо зустріла Любов, яка все поглинає, або чекає, що один із нас запропонує їй таку Любов, або просто зустріла іншого чоловіка, або вирішила відійти від світу. Хай там як, але якщо ви хочете зустрітися з нею, то я не можу стати вам на перешкоді. Але, думаю, в такому разі вам слід навчитися діяти так, щоб ви могли зустрітися не тільки з її тілом, а й з душею.

Мені хотілося засміятись. Мені хотілося обняти його. І мені хотілося вбити його – мої емоції змінювалися блискавично.

– Ви з нею…

– Спимо разом? Це її не цікавить. Але я зустрів в Естер партнера, якого давно шукав, зустрів людину, яка допомогла мені розпочати ту місію, яку мені довірено, зустрів того янгола, що відчиняє двері, показує нам дороги та стежки, якими ми зможемо – якщо Володарка нам дозволить – доставити Енергію Любові на Землю. Ми з нею виконуємо одну місію. А щоб вас заспокоїти, то скажу вам: я маю коханку – білява дівчина, яка була на сцені. Її звуть Лукреція, вона італійка.

– Ви правду кажете?

– Присягаюся Божественною Енергією, я кажу правду.

Він дістав із кишені клапоть темної матерії.

– Бачите ось це? Насправді колір тканини зелений. Він здається чорним, бо весь просяк засохлою кров’ю. Якийсь солдат в одній із країн світу перед смертю звернувся до неї з таким проханням: вона має зняти з нього сорочку, порізати її на клапті й роздати їх людям, що зрозуміють послання, яке він хоче передати їм через свою смерть. Ви маєте такий клапоть?

– Естер ніколи не розповідала мені про той випадок.

– Коли вона зустрічає людину, гідну одержати це послання, вона передає їй кілька крапель крові того солдата.

– Що ж то за послання?

– Якщо вона вам його не передала, то, думаю, я не маю права розповідати вам про його зміст, хоч вона й не просила мене зберігати його в таємниці.

– А ви знаєте ще когось, хто мав би клапоть цієї тканини?

– Його мають усі люди, які були на сцені. Ми єдині, бо Естер об’єднала нас.

Я мусив бути обережним, мені треба було зав’язати добрі стосунки з Михаїлом. Зробити вагомий внесок до Банку Послуг. Не налякати його, не показати своєї тривоги. Розпитати про його життя, про його роботу, про його країну – про це він розповідав із особливою гордістю. З’ясувати, чи правду він мені розповів, чи мав якісь інші наміри. Переконатися в тому, що він справді підтримує якісь стосунки з Естер, а не загубив її слід. Навіть прибувши сюди з далекої країни, де панували зовсім інші цінності, я знав, що Банк Послуг існує де завгодно, що ця інституція не знає кордонів.

З одного боку, мені хотілося вірити в усе те, що він мені розповів. З другого боку, моє серце надто багато страждало й кривавило протягом тих тисяча та однієї ночей, коли я не міг заснути, чекаючи хвилини, як в замку заскрегоче ключ, Естер увійде й ляже поруч зі мною, нічого не кажучи. Я собі пообіцяв, що, якщо одного дня таке станеться, то я не поставлю їй жодного запитання, лише поцілую її, скажу: «Спи спокійно, моє кохання», і ми прокинемося наступного дня, тримаючись за руки, так ніби цього кошмару ніколи не було.

Роберто приніс піци – схоже, він був наділений шостим чуттям і з’явився саме в ту хвилину, коли мені треба було вигадати час для того, щоб обміркувати ситуацію.

Я подивився на Михаїла. «Заспокойся, шануй своє серце, а то дістанеш інфаркт». Я випив повний келих вина й помітив, що він зробив те саме.

Чому він нервує?

– Я вірю, ви розповіли мені правду. Ми маємо час, щоб поговорити.

– Ви попросите, щоб я відвів вас до неї.

Він розгадав мою гру. Мені доведеться повернутися до початку.

– Атож, я вас про це попрошу. Я спробую переконати вас. Я зроблю все можливе, щоб домогтися свого. Але я не кваплюся, ми ще маємо піцу, яку треба доїсти. Я хочу, щоб ви розповіли мені більше про себе.

Я помітив, що руки в нього тремтять, і він докладає зусиль, щоб погамувати це тремтіння.

– Я людина, якій доручено місію. Поки що мені не вдалося виконати її. Але попереду в мене ще багато днів.

– Можливо, я міг би допомогти вам.

– Ви можете мені допомогти. Хто завгодно може мені допомогти, якщо він допоможе Енергії Любові поширитися у світі.

– Я можу зробити навіть більше.

Я не хотів заходити далі, щоб у нього не склалося враження, ніби я намагаюся купити його прихильність. Будь обережним – обережність ніколи не зашкодить. Може, він розповів мені правду, а може, й набрехав, намагаючись використати моє страждання.