«Флорида!» Схоже на жіноче ім’я. Це заверещала на всю вулицю молода жінка. Покидавши покупки – оберемок бакалійних продуктів, пакет молока, – вона вискочила на дорогу з перекошеним обличчям. «Флорида!» Начебто так кличуть літню жінку, яка вмирає на вулиці.
Вона померла перш, ніж я встигнула до неї підбігти. Померла тихо й буденно, так що я мало не засоромилася своєї надто бурхливої реакції. І велика жінка в рожевому спортивному костюмі утішала мене, обхопивши своїми товстими м’ясистими руками. А я насправді відчувала полегшення , і мої сльози були сльозами гіркої пекучої радості тому, що я нарешті звільнилася від тягаря. Дісталася до фінішу цілою й неушкодженою, або майже неушкодженою.
– Не плач, – лагідно сказала Арманда. – Хіба не ти завжди кажеш, що найголовніше на світі – щастя?
Я з подивом помітила, що моє обличчя мокре від сліз.
– До того ж мені потрібна твоя допомога. – Завжди й у всьому практична, Арманда витягла з кишені носову хустку й простягнула її мені. Хустка розливала аромат лаванди. – Я на день народження хочу влаштувати вечірку, – оголосила вона. – Ідея Люка. Витрати не мають значення. Тебе я попросила б забезпечити меню.
– Що? – знітилася я від настільки швидких переходів від смерті до свята й назад.
– Мій останній бенкет, – пояснила Арманда. – До цього буду вживати всі ліки, як пай-дівчинка. Навіть чай цей смердючий буду пити. Хочу відсвяткувати вісімдесят перший день народження, Віано, у колі всіх своїх друзів. Бог свідок, навіть дочку свою дурну запрошу. Улаштуємо твоє свято шоколаду із шиком. А потім… – Вона байдуже знизала плечима. – Не кожному так щастить, – зазначила Арманда. – Не кожному випадає шанс усе спланувати, навести лад у кожному кутку. І от ще що… – Вона зупинила на мені пронизливий погляд. – Нікому ні слова. Нікому. Втручання я не потерплю. Це мій вибір, Віано. Моє свято. І я не бажаю чути плач і ниття на своєму торжестві. Ясно?
Я кивнула.
– Обіцяєш?
Я немов би розмовляла з невгамовною дитиною.
– Обіцяю.
Її обличчя знову засяяло від задоволення, як завжди, коли вона починала розмову про смачну їжу. Арманда потерла долоні.
– А тепер обговоримо меню.
Удвох із Жозефіною ми працювали на кухні. Я здебільшого мовчала, і вона навіть висловила зауваження щодо цього. Ми вже наробили триста великодніх пакуночків із шоколадними цукерками – перев’язані стрічками, вони лежали акуратними стосами в підвалі, – але я планувала приготувати вдвічі більше. Якщо вдасться продати їх усі, прибуток буде солідний, і, дивись, цього виторгу вистачить на те, щоб ми осіли тут назавжди. Якщо ні… Альтернативи я не допускала навіть у думках, хоча флюгер на вежі скрипів так, начебто реготав наді мною. Ру вже почав облаштовувати для Анук кімнату на горищі. Свято шоколаду – ризикована оборудка, але нашими долями завжди володів ризик. До того ж ми робимо все можливе, щоб наша вигадка увінчалася успіхом. До Ажена і сусідніх міст розіслали афіші. Домовилися, щоб місцеве радіо щодня повідомляло про наше свято на великодньому тижні. Будуть квіти, ігри, музика, – декілька давніх друзів Нарсіса організували невеликий оркестр. Я розмовляла з лоточниками, котрі торгують на ринку по четвергах, і вони пообіцяли розбити на площі торговельні намети із дрібничками й сувенірами. Діти на чолі з Анук і її приятелями будуть шукати крашанки; кожен одержить cornet surprise . [45] Пакуночок з ласощами ( фр. ).
А в «Небесному мигдалі» ми встановимо величезну шоколадну статую Остари зі снопом колосся в одній руці й кошиком в іншій, повним яєць, якими будуть ласувати всі учасники свята. До Великодня менше двох тижнів. Ми робимо порціями по п’ятдесят штук мініатюрні шоколадки з лікером, трояндочки, монетки в золотій оболонці, фіалкові помадки, шоколадні вишеньки, мигдальні рулетики й викладаємо їх стигнути на змащені жиром дека. Після начиняємо цими солодощами акуратно розщеплені порожні яйця й фігурки тварин. У кожне гніздо з карамелі з яйцями у твердій цукровій шкаралупі саджаємо чубату шоколадну курочку. Рядки кроликів, начинених позолоченим мигдалем, чекають, коли їх обернуть у фольгу й розкладуть по коробочках. По полицях крокують марципанові створіннячка. Будинок повниться запахами ванілі, коньяку, яблук у карамелі і гіркого шоколаду.
А тепер ще потрібно готуватися й до дня народження Арманди. Я склала список страв і напоїв, які вона хотіла б бачити на своєму столі. Гусячу печінку, шампанське, трюфелі й свіжі лисички нам доправлять із Бордо, plateaux de fruits de mer [46] Страви з морепродуктів ( фр. ).
– з ресторанчика, що в Ажені. Торти й ласощі з шоколаду я приготую сама.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу