Надія Гуменюк - Танець білої тополі

Здесь есть возможность читать онлайн «Надія Гуменюк - Танець білої тополі» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Литагент Клуб семейного досуга, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Танець білої тополі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Танець білої тополі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Самотню Ніку Величко, яка пам’ятає справжню любов і ласку лише від єдиної людини – няні з дитячого будинку, зраджену, обікрадену та зневірену, доля приведе до білої тополі на горі біля села, яке вона так довго розшукувала. Наче у снах дитинства намріялось дівчині це дерево… Колись давно посадив цю тополю для коханої панни Вишеньки сільський костоправ Левко, що пізніше пережив окупацію, боротьбу в УПА і двадцятирічне заслання… Їхні випробування закінчаться тут, біля білої тополі. Чиї заблукані у темряві долі поєднає та, що залишила у таємному сховку щоденник?..

Танець білої тополі — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Танець білої тополі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Іноді ввечері чувся легенький стукіт у вікно. Тадей зривався як ошпарений, ніби тільки й чекав того знаку, хутко заглядав у люстерко на стіні, пригладжував борідку і вибігав у двір. Кілька хвилин від ґанку долинало якесь шарудіння і шепотіння. Левко намагався зловити хоча б голос – а раптом він його знає? І так і сяк прилаштовувався біля вікна, навіть вухо до шибки прикладав, але так нічого жодного разу й не почув. А Мандрика повертався до кімнати і казав ніби між іншим:

– А що воно там на небі робиться? Чи всі зірки на місці? Піди-но, Левку, в обсерваторію та подивися.

Левко одягався і піднімався на вежу. Теплої пори іноді й ночував там. Виходячи з будинку, пильно роздивлявся навколо – чи не промайне чиясь постать, чи не освітить місяць обличчя нічної гості? Цікаво, яка вона, ота таємнича Тадейова жінка? Але вона ніби в повітрі розчинялася. Якось не втримався:

– А чого вона тільки вечорами приходить?

– Хто?

– Жінка.

– Жінка?

– Ота, що у вікно стукає.

– А-а-а… Ота, що у вікно… Ну, коли хоче, тоді й приходить, – стенув плечима Мандрика.

– А як її звати?

– Цікавій Варварі носа відірвали.

– Подумаєш, яка таємниця, – хмикнув Левко. – Мабуть, вона вас дуже любить. То повинна й жити разом з вами. Усі жінки хочуть вийти заміж за того, кого люблять.

– Усі, кажеш? А вона не як усі. І нікому нічого не винна. Отака жінка.

– То вона що, заміжня?

– Отак я тобі усе й виклав! Справжній чоловік ніколи не розповідає про те, що стосується тільки його і його жінки.

– Навіть її імені не називає?

– Якщо вона цього не бажає.

– А якщо чоловік бажає? Хіба він у всьому повинен поступатися?

– Затям, хлопче: жінку неможливо перемогти, і якщо чоловік розумний і не хоче її втратити, то він навіть пробувати цього не буде.

Левко згадав про Вишеньку. Йому так хотілося з кимось про неї поговорити. Та якби Тадей тільки запитав… Якби тільки натякнув… Він би розказав… А чому б і ні? Але звідки Мандриці знати, про кого думає Левко, коли сидить у його обсерваторії біля телескопа й дивиться на небо. А якщо він іще й отак вважає… Дивний цей Мандрика.

Дивний то дивний, але й дива робить. Недаремно ж до нього стільки людей з усіх усюд добирається. Із самого ранечку вже черга біля ґанку. Буває, що людину вносять до кімнати на ношах, а виходить вона вже своїми ногами. Мандрика і хребти вправляє, і переламані кістки складає, і защемлені нерви визволяє, і всілякі мазі та настоянки для розтирання у нього завжди є. Він ніколи не скаржиться на втому – для кожного у нього знайдеться добре слово, кожного вміє підтримати жартом або приповідкою. Якось розповів Левкові про лікаря, який жив у Парижі ще в сімнадцятому столітті й лікував людей самими тільки жартами. Звали його Галі Матьє. І до нього також вишиковувались черги. От що значить гарний жарт!

Якось привезли заплакану малу. Мандрика поклав її на лавку і підкликав Левка:

– Проведи руками від ступні до коліна.

Левко аж відсахнувся. Він боявся навіть подумати, щоб торкнутися болючого місця дитини. Глянув на свої ще не дуже гнучкі пальці з рубцями по боках, на рожеві долоні, більше схожі на заокруглені культі, й опустив голову.

– Проведи, кажу! – з притиском повторив Мандрика.

Левко, наскільки міг, розпрямив праву долоню і, ледь торкаючись тіла, провів нею вздовж тоненької, як патичок, ніжки.

– Відчув? – запитав Мандрика.

– Що? – здивувався Левко.

– Де проблема?

– Проблема? Н-не знаю.

– Повтори. Проведи ще раз. Ти повинен відчути.

– Що? – знову перепитав Левко.

– Холод! Жар! Біль! Перелом! Тріщинку! Та що завгодно, холера ясна! Але повинен. Твої руки повинні! Твоя шкіра! Твої нерви! Твоя кров! Твоя інтуїція! Ти думаєш, чого я тебе взяв із собою? Бо знав, що ти можеш те, чого іншим не дано! Твої руки повинні відчувати кожну кісточку, кожен м’яз. Я це знаю. Бо і в мене вони такі – без рентгену все наскрізь бачать.

Левко ледь стримував сльози. Чого від нього хоче цей оглашенний чоловік? Чого він добивається? Хоч би раз пожалів, поспівчував. Ні, тільки й знає, що наказувати і повчати, командувати та змушувати. Іноді хотілося кинути все і повернутися додому. Але щось утримувало його біля цього дивного чоловіка. Щось ніби приворожувало, прив’язувало до нього. І ця їхня духовна сув’язь ставала дедалі міцнішою. Міцнішою навіть, ніж кровна.

У тому, що інші вважали за кару небесну за якісь невідомі гріхи невідомо якого родового коліна, Тадей Мандрика побачив Божий дар і Левкове призначення на землі. За десять років із нещасного хворобливого сільського хлопчини він виростив, виліпив, сформував талановитого костоправа, міцного, вправного, з гострим терновим поглядом, впевненого у своїй силі і своїй місії, про яку Мандрика не переставав йому повторювати, поки таки не переконав остаточно.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Танець білої тополі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Танець білої тополі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Танець білої тополі»

Обсуждение, отзывы о книге «Танець білої тополі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x