Юрий Щербак - Причини і наслідки

— Симпозіум організували французи, — мовив Мідатов, підходячи до вікна і вдивляючись у синю смугу диких лісів, що оточували інститут. — Конкретно фірма Шар'є, яка взяла на себе всі витрати, пов'язані з симпозіумом. Вони одні з найбільших експортерів різних вакцин і гамма-глобулінів у світі. Зокрема, вони перші на Заході почали випускати в промислових масштабах свою тканинну вакцину проти сказу. І тепер хочуть за будь-яку ціну пробитися на наш ринок.

— Але в нас є вакцина Мідатова, — здивувався Жадан. — Навіщо ж їм лізти сюди зі своєю вакциною?

— Власне. Але… — Мідатов замислився на якусь мить і затарабанив пальцями по підвіконню, — але їм потрібна реклама. За будь-яку ціну їм треба створити враження, що їхня вакцина апробована також і в Радянському Союзі. Вакцина в них прекрасна, що й казати. Але й не краща за мою. Зате набагато дорожча.

Навіть тінь самовдоволення не пробігла по незворушному обличчю Мідатова, тільки очі заблищали весело й молодо, як у досвідченого бійця перед боєм.

— І якщо ми в них купимо хоч одну ампулу вакцини, назавтра — можете в цьому не сумніватись — в усіх їхніх рекламних проспектах буде написано, що вакцина Шар'є застосовується в ста десяти країнах, в тому числі в Сполучених Штатах і Радянському Союзі. Відчуваєте? Паритет супердержав у галузі застосування вакцини Шар'є проти сказу. Звучить! Крім того, вони сподіваються на деяких наших невігласів, які, замість того щоб розвивати виробництво вакцини Мідатова, можуть закупити французьку технологію. Фабрику з виробництва вакцини проти ящуру ми вже закупили в Шар'є. Всяке може бути…

— А як справи з вашою концентрованою вакциною? В нас кінчаються запаси, а в області вимагають.

На основі своєї «тканинної» вакцини Мідатов створив ще більш удосконалену вакцину найновішого покоління: тільки в двох країнах, крім нашої, у США і Франції, Новак і Шар'є вели експерименти з препаратом такого типу, але Мідатов хотів їх знову випередити з впровадженням у практику. Невелику кількість концентрованої вакцини він виділив Жаданові для перевірки на Україні.

— На жаль, дуже погано, — зітхнув Мідатов, пригладжуючи обома руками сиве волосся. Жадан ще пам'ятав той час, коли воно було чорне й лискуче. — Це технологічно дуже складна вакцина, вона потребує найчистіших реактивів і скла. Наше вітчизняне скло не годиться, в ньому є кислі домішки, віруси гинуть. А американці наклали на своє лабораторне скло ембарго. Наче це стратегічний матеріал. Крім того, потрібні ультрацентрифуги. Я хочу домовитись з французами. Так що на промислове виробництво найближчим часом не сподівайтесь. Дам вам доз п'ятсот-шістсот, не більше.

— Шкода. Це прекрасна вакцина. — Жадан витягнув свою доповідь, яку мав виголосити завтра, дав її Мідатову. — Ми переконані, що за нею майбутнє. Подивіться результати. Жодного ускладнення, високі титри вірус-нейтралізуючих антитіл.

— Що за випадок був недавно у Кротової? — запитав Мідатов.

— Пізнє введення гамма-глобуліну. Короткий інкубаційний період.

— Яку вакцину застосовували?

— Вашу.

— Дехто з моїх друзів, — з притиском на слові «друзів» сказав Мідатов, — у міністерстві й комітеті вакцин і сироваток зчинив навколо цього випадку великий галас. Діагноз підтвердився?

— Так. Виділили вірус, зараз вивчаємо, — відповів Жадан.

— Справа ось у чому, — знову на якусь мить задумався Мідатов. — Ці «друзі» хочуть скористатися з цього випадку і заборонити випробування моєї вакцини.

— Це неподобство! — обурився Жадан. — Вакцина чиста, ніякого відношення вона не має…

— Я вас дуже прошу надіслати мені всі матеріали, пов'язані з цим випадком… забув, як його прізвище…

— Чорнодуб.

— Так. Чорнодуб. І якщо треба буде, прошу вас, Євгене Петровичу, приїхати на засідання комітету вакцин і сироваток, захистити мою вакцину. — Він засміявся раптово і різко. — Весь світ її визнає, а тут, у своєму отечестві, доводиться виправдовуватись…

— Про що мова, Абдурахмане Карімовичу. Звичайно, приїду. Тільки дайте знати.

— А що чути з гамма-глобуліном? — поцікавився Мідатов.

— Ви читали повість Дудінцева «Не хлібом єдиним?»

— Читав.

— Вона написана тридцять років тому, але таке враження, що ніщо не змінилося. Винахідники нікому не потрібні. З великими труднощами я нашкрябав десять донорів. Це ж крапля в морі!

— Я думаю ось що, — повільно мовив Мідатов, уважно переглядаючи доповідь Жадана. — Мене недавно викликали до одного надзвичайно впливового діяча…