Ахмед Рушди - Флорентійська чарівниця

Здесь есть возможность читать онлайн «Ахмед Рушди - Флорентійська чарівниця» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Флорентійська чарівниця: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Флорентійська чарівниця»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Флорентійська чарівниця» (2008 р.) – новий роман Салмана Рушді, двічі лауреата Букерівської премії, автора скандально відомого твору «Сатанинські вірші», здобув блискавичну популярність у світі. Письменник змальовує карколомні життєві шляхи своїх героїв – жінки і чоловіка доби Відродження у дещо феєричній, казково-пригодницькій формі, їхнє палке кохання на тлі тогочасних політичних подій, гаремних і двірцевих інтриг та звичаїв, що побутували в Італії, Індії і Туреччині. Традиційно автор не припиняє дивувати читача незвичними поворотами сюжету і ризикованістю стилю, зіткненням філософії Сходу і Заходу.

Флорентійська чарівниця — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Флорентійська чарівниця», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Незважаючи на суворість свого канцелярського майбутнього, Аґо любив вигадувати різні історії. Його історії, як і пригоди Поло, були фантастичними морськими подорожами, і хоч ніхто не вірив і слову з того, що він розповідав, проте всі слухати, а особливо любили його вигадку про найвродливішу дівчину за всю історію міста або ж навіть від створення землі. Минуло два роки відтоді, коли Симонетта Каттанео, що вийшла заміж за кузена Аґо Марка Веспуччі, якого поза очі називали Рогатий Марко або ж Марко Закоханий Дурень, померла від сухот і сповнила всю Флоренцію жалобою, оскільки Симонетта мала чисту і світлу вроду, настільки вражаючу, що не було такого чоловіка, який би, глянувши на неї, не потрапив у полон палкого кохання, не було також і такої жінки; це стосується міських псів, котів і, може, навіть хвороби, що також любила її, і тому жінка померла у віці двадцяти чотирьох років. Симонетта Веспуччі одружилася з Марком, але йому доводилося ділитися нею з усім містом, що він і робив, спочатку з покірною добродушністю, а громадяни того хитрого міста, що на все дивилися крізь пальці, тільки переконувалися у браку клепок в його голові.

– Врода – це громадське надбання, – казав він з ідіотською невинністю, – так само як річка чи золото у скарбниці, або ж світло та повітря Тоскани.

Художник Алессандро Філіпепі малював її багато разів до і після смерти, малював її одягненою і оголеною, як Весну, і як богиню Венеру, і навіть як саму себе. Позуючи, вона називала його «моє маленьке барильце», тому що завжди плутала Алессандро з його старшим братом, якого люди називали «Botticelli» – «Маленьке Барильце» через його цибулеподібну статуру. Молодший Філіпепі, художник, аж ніяк не був схожий на барильце, але якщо того хотіла Симонетта, то він не заперечував і відгукувався на прізвисько.

Такою чарівною була сила Симонетти. Вона могла перетворити чоловіків на що хотіла – на богів чи декоративних собачок, або ж на маленькі барильця чи ослінчик під ноги чи, зрозуміло, коханців. Вона могла наказати хлопцям піти на вірну смерть, аби довести свою любов до неї, і вони би це з радістю зробили, але для такого вона мала надто добру вдачу і ніколи не використовувала своєї величної сили для чогось злого. Культ Симонетти настільки зріс, що люди почали таємно молитися на неї в церкві, тихо бубонячи її ім'я, ніби вона була живою святинею, ширилися також чутки про сотворені нею дива: один чоловік, коли побачив її на вулиці, осліп від її вроди, а один сліпий прозрів, коли її співчутливі пальці торкнулися його хворого чола; дитина-каліка звелася на ноги, аби наздогнати її, а ще одного хлопця розбив параліч, коли він показував сороміцькі жести за її спиною. І Лоренцо, і Джуліано де Медичі божеволіли від неї і на її честь влаштували лицарський турнір; Джуліано ніс стяг з намальованим Філіпепі її портретом, з французьким написом la sans pareille, себто незрівнянна, вихваляючись перемогою над своїм братом у змаганні за її руку; коли ж вони привезли її до покою в палаці, то вже навіть недоумкуватий Марко помітив: щось не так у подружньому житті, але його застерегли, що будь-який протест вартуватиме йому життя. Після цього Марко Веспуччі став єдиним чоловіком у місті, спроможним не піддаватися чарам своєї дружини.

– Вона – повія, – казав він у тавернах, до яких почав учащати, аби втопити у чарці свої роги. – Для мене вона – потворна, як медуза.

Цілком сторонні люди побили його за спростування краси la sans pareille і зрештою йому довелося залишатися вдома в Оґніссанті й пиячити на самоті. А Симонетта захворіла і вмерла, і на вулицях міста люди казали, що Флоренція втратила свою чарівницю, що з нею померла частина душі міста, а дехто навіть почав твердити, буцімто одного дня вона постане з мертвих, а флорентійці ніколи не стануть самими собою аж до її другого пришестя, коли вона їх усіх викупить, як другий Спаситель.

– Але ж ви, – шипів Аґо у votatta гаю, – ще не знаєте, що зробив Джуліано, аби не дати їй вмерти: він перетворив її на вампіра.

За словами чоловіка її двоюрідної сестри, до Джуліанової палати було викликано найкращого мисливця на вампірів такого собі Доменіко Сальчедо, і наказано йому знайти одного з невмирущих кровопивців. Наступної ночі Сальчедо привів вампіра до палацу, де лежала хвора дівчина, і вампір укусив її. Однак Симонетта відмовилася від вічности та від членства у тому похмурому і блідому племені.

– Усвідомивши, що стала вампіром, вона стрибнула з вежі Палаццо-Веккіо і настромилася на піку вартового біля воріт. Тільки уявіть собі, що їм довелося робити, аби все те приховати.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Флорентійська чарівниця»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Флорентійська чарівниця» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Флорентійська чарівниця»

Обсуждение, отзывы о книге «Флорентійська чарівниця» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x