Ахмед Рушди - Флорентійська чарівниця

– Був Мігр Бану, і Шагр Бану, і Ядґар Султан.

– Але Ядґарова мати Аґга не була королевою, – у розмову пихато втрутилася королева Гаміда. – Вона була тільки наложницею.

– …жницею, – слухняно промовила Бібі Фатіма.

– Однак, – додала королева, – треба визнати, що хоч Ханзада була першою за роками, проте аж ніяк не першою за вродою, хоч офіційно всі визнавали, що була. Деякі з наложниць були значно вродливіші.

– О найсвітліший королю, – не вгавала Ґульбадан, – я мушу повідомити вам, що Ханзада, на жаль, була дуже ревнивою.

І тут почалася історія, яку Ґульбадан так довго тримала у таємниці:

– Люди казали, що Ханзада була найгарнішою тільки тому, що була найстаршою, і ніхто не хотів їй ні в чому перечити. Але насправді найгарнішою була наймолодша принцеса, і вона мала вродливу подружку по дитячих забавах, що також прислуговувала їй, молоду рабиню, яка була настільки ж вродливою і настільки схожою на свою господиню, що люди почали називати її «дзеркалом принцеси». А коли Ханзаду захопив Шайнбані, то з нею у полон потрапили мала принцеса та її Дзеркало, а коли Ханзаду звільнив Шах Ізмаїл і відправив додому до Бабарового двору, захована принцеса і Дзеркало залишилися у Персії. Ось чому вона була стерта з нашої родинної історії; бо їй з власної волі схотілося жити між іноземцями, а не на почесному місці у себе вдома.

– La Specchia, – раптом промовив іноземець. – Слово, що означає «дзеркало» – чоловічого роду, але вони зробили з нього жіночий рід. La Specchia, дівчина-дзеркало.

Тепер історію розповідали так швидко, що навіть забули про протокол, не звертали уваги і докоряли чужинцеві за втручання. Оповідачем була Ґульбадан, яка говорила швидко і на підвищених тонах.

А Гаміда Боно поринула у спогади. Королева знову бачила себе молодою з маленьким хлопчиком на руках і з чоловіком Гумаюном, коли в годину поразки їй довелося втікати від най-небезпечніших чоловіків на світі – його братів. На безплідних землях Кандагару було так холодно, що коли вона насипала суп з каструлі у чашку, він замерзав і його неможливо було пити. Одного дня вони настільки зголодніли, що вбили коня, розрізали на шматки і варили те м'ясо у шоломах воїнів, бо іншого посуду в них не було. А тоді на них напали, і їй довелося тікати, залишивши дитину без догляду, і хлопчик мусив виживати у зоні воєнних дій; її сина виховувала інша жінка, дружина Аскарі, що доводився братом і ворогом її чоловіка. Султанам Беґум зробила все, що не могла зробити для свого сина імператора Гаміда Боно.

– Пробач мені, – прошепотіла вона («…мені», промовила Бібі Фатіма), але імператор того не чув, а разом з принцесою Ґульбадан стрімголов занурювався у незвідані води. «Схована принцеса не повернулася з Ханзадою, тому що – так! – тому що закохалася. Закохалася у чужинця, який настільки задурив їй голову, що вона була готова кинути виклик своєму братові й зневажити його двір, до якого належала з огляду на свій обов'язок та кровні узи. З люті Бабар-Бобер викреслив молодшу сестру з родинної історії, наказавши стерти її ім'я з усіх записів і ніколи не згадувати про принцесу у його королівстві. Сама ж Ханзада Беґум підкорилася наказові, незважаючи на велику любов до своєї сестри, і дуже швидко пам'ять про приховану сестру та її дівчину-Дзеркало стерлася. Були якісь чутки, щось подейкували про них у юрбі, шепотілися на вітрі, але ніхто нічого про них до пуття не знав.

– Перського ж короля розбив Османлі, або ж Отгоман Султан, – казав далі чужинець. – І кінець кінцем принцеса разом з могутнім воїном досягла Італії. Їх звали Арґалія та Анжеліка. Арґалія мав чарівну зброю, в його почті було чотири страхітливі велетні, а поряд їхала Анжеліка, принцеса китайська та індійська, найвродливіша жінка у світі, а також незрівнянна чарівниця.

– Яким було її ім'я? – запитав імператор, не звертаючи на нього уваги. Королева-мати похитала головою.

– Я ніколи не чула, – сказала вона.

А принцеса Ґульбадан сказала:

– У неї було якесь прізвисько, що крутиться у мене на язиці, але її справжнє ім'я стерлося з моєї пам'яті.

– Анжеліка, – сказав чужинець. – Її ім'я було Анжеліка.

А тоді з-за перегородки почувся голос принцеси Ґульбадан:

– Дуже зворушлива розповідь, і нам треба з'ясувати, як цей хлопець дізнався про все це, але існує одна заковика, і я не знаю, як він зможе її розв'язати.

Бірбал одразу зрозумів, про що йдеться.

– Питання дат, – промовив він. – Дат і віку людей.