Ірина Солодченко - Перекручена реальність

Щодо нарадчої кімнати… Зроду-віку суддя Дорош її не мала, хоча за законом вона має примикати безпосередньо до залу судових засідань з боку процесуальної зони і мати окремий вхід із залу, розташований так, щоб під час пересування суддя не контактував з публікою. При нарадчій кімнаті мусить бути навіть санвузол, щоб судді (Боже збав!) не стикалися з учасниками процесу. Також у приміщенні суду повинні бути кімната для свідків, кімната для учасників процесу (адвокатів і прокурорів), хол для публіки… За кордоном палаци правосуддя – то монументальні будівлі, які видно здалеку. А в Україні не в кожного судді є Інтернет. А що то за суддя без законодавчої бази?

Та тут треба дякувати, що хоч перуки й рукавички не змушують носити…

– Прошу всіх сідати.. Сьогодні ми допитуємо експерта з психологічної експертизи. Назвіть, будь ласка, свої прізвище, ім'я та по батькові, де живете, коли народилися й де працюєте?

– Кравцова Майя Пилипівна, народилася 25 липня 1958 року, проживаю на вулиці Червоній, 18/1, працюю психологом, старшим судовим експертом.

– Скільки років працюєте експертом?

– Двадцять п'ять років.

– Майя Пилипівна, суд вам роз'яснює, що ви викликані в судове засідання як експерт по кримінальній справі за обвинуваченням Забарова Юрія Олександровича в навмисному вбивстві й незаконному носінні вогнепальної зброї. Суд вас попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, за дачу свідомо неправдивих свідчень. Це зрозуміло?

– Зрозуміло.

– Адвокат Куреник, прошу вас, ставте питання.

– Скільки часу ви досліджували підсудного?

– Два тижні.

– Чи дотриманий строк проведення експертизи?

– Так… Ми провадили комплексну психолого-психіатричну експертизу. Коли до нас надходить досліджуваний, ми ще не знаємо висновків психіатрів. Суміжні питання ми вирішуємо спільно, робимо висновки, які додаються до висновку.

– Які методики ви застосовували у своїй роботі?

– Ті, які вважали за потрібне. Регламентованих методик не існує.

– Особливості поведінки підекспертного в проблемних ситуаціях стосуються компетенції психолога чи психіатра?

– Зважаючи на предмет чого. Все залежить від конкретної людини й конкретних обставин. Під час спеціальної бесіди розглядаються питання чи не був підекспертний у тимчасовому хворобливому розладі під час і напередодні конфлікту, а також в якому емоційному стані він перебував.

– Що мається на увазі під «спеціальною бесідою»?

– Це коли крім загальних тем, дослідження анамнезу розглядається конкретна ситуація, конкретні обставини, у яких перебував даний піддослідний.

– Чому не враховані позитивні характеристики підекспертного? Тобто, що він – лагідний син, турботливий батько, надійний товариш, який не залишить у біді й на якого можна покластися. У справі є свідчення друга Забарова, який розповів, що Забаров їздив в інше місто для того, щоб купити ліки для його важкохворої дочки й відмовився взяти за це гроші. Це враховувалося при експертизі?

– Всі відомості, які характеризують підекспертного в минулому, враховані. В акті перераховані всі позитивні якості. Забаров за характером спокійний, урівноважений, чуйний, завжди готовий стати у поміч, має інші позитивні якості.

– Чому у звіті відсутня інформація про індивідуальні характеристики підекспертного з урахуванням ретроспективи?

– Аналіз ретроспективної частини у висновку присутній. Підекспертний приїхав на прохання вітчима до місця події і вирішив втрутитись у конфлікт. Відзначає, що хоча й був схвильований, але не настільки, щоб діяти несвідомо й безконтрольно. Ситуацію контролював, розумів, що може виникнути бійка, діяв відповідно до ситуації. Коли ж обставини загострилися, і потерпілий почав поводитися зухвало, він витяг пістолета. Стріляти не збирався, та й мотиву не було, хотів розрядити ситуацію й знову перейти до переговорів. Зробив попереджувальний постріл у повітря, сподіваючись, що це заспокоїть присутніх. Однак потерпілий кинувся на нього з якимось гострим предметом. Після пострілу з метою самозахисту наказав товаришу викликати швидку. Про те, що трапилося, шкодує. Вважає, що його дії не були навмисними, і він діяв з метою самозахисту.

– Які конкретні тестові методики ви використовували, коли робили висновок про відсутність у підекспертного контрастних особливостей, проявів характеру?

– Проби на пам'ять і увагу, таблиці Шульца, субтести з методики Векслера й таке інше. Ми відповідали на питання слідчого «Чи перебував Забаров у стані сильного душевного хвилювання під час скоєння злочину?».