Ірина Солодченко - Перекручена реальність

– Так, але якщо там був лише дриль. А якщо там ще були ревнощі, помста чи інші мотиви, що виникли на ґрунті особистих відносин, хоча при цьому й було порушено громадський порядок, то не можна кваліфікувати таке вбивство, як вчинене з хуліганських мотивів. А може в сусідів ще були й особисті стосунки? Ревнощі чи ще щось?

– А по мені однаково, коли виник намір…

– Та ні…Подумай, Ігорю, є ж різниця… Дивися. Намір вважається заздалегідь обміркованим, якщо є якийсь проміжок часу після його виникнення. Злочинець обмірковує деталі: де, яким чином і чим вбити, а також як сховати сліди злочину. Якщо я бачу ці деталі, то вважаю вбивство навмисним, тобто запланованим. І так, напевно, робить будь-який суддя, тобто він однаково аналізує, чи є намір обміркованим, чи виник раптово. Хіба ти так не аналізуєш?

– Гаразд…- підхопився Ігор і забігав по кімнаті. – Ось твій Забаров кілька років тинявся вулицями з пістолетом у кишені. І тепер він проходить по простому вбивству. Але ж він кілька років становив небезпеку для суспільства, тому що в будь-який момент був налаштований вбити людину, яка скривдила його або його близьких. Він був налаштований на це як підготовлений спецназівець. Адже його вимуштровували діяти автоматично, навчили стріляти без попереджувального пострілу…

– Забаров зробив попереджувальний постріл…

– Це йому в плюс… Але він ішов до того свого фатального дня з того моменту, коли придбав пістолета. Він був готовий до цього як професіонал. До цього були всі передумови. І найголовніше – було mens rea. Так, він заздалегідь не обмірковував свій злочин, але він його припускав, і його рішення вбити Прокопчика виникло не раптово. В момент придбання пістолета Забаров усвідомлював, що може накоїти. Чому його потрібно карати менш суворо, ніж того, який заздалегідь все обміркував? Забаров свідомо припускав настання наслідків свого поводження, тобто по суті він вчинив навмисне вбивство.

– Ну ти загнув…

– Чому ні? Проявом заздалегідь обміркованого наміру є виготовлення знарядь і засобів злочину, навмисне створення умов для здійснення злочину, а також виявлення наміру. Підшукування знарядь – у наявності… У момент знищення перетинки або, швидше за все, він вже купив пістолета без перетинки. Тепер вивчимо конкретну життєву ситуацію й особистість Забарова. Якщо він прогнозував, що застосує зброю на ураження, то це виключає раптово виниклий намір. Адже ми не знаємо подробиць його біографії, тож вважаю, що він не раз застосовував свого пістолета і вміє з ним поводитися. Який тут раптово виниклий намір? Просто цього разу він убив, а до цього може все закінчувалося пораненнями або невеличким переляком… Ми ж не знаємо!…

– Та ні, тут мова про інше. Для навмисного вбивства має бути мотивація, а Забаров ймовірно бачив цього Прокопчика перший раз в житті. Які він мав мотиви ще за півгодини до пострілу?

– Я трохи перебільшив, щоб довести тобі, що незалежно від того планувала людина чи не планувала, вбивство лишається вбивством…І наш романський кримінальний кодекс мені більш зрозумілий… І простіший, я б додав…

Ігор солодко потягся й підвівся зі стільця.

– Утомився…Піду спати.

І попрямував просто до спальні. А Ольга ще півгодини мила посуд, прибирала зі столу, прислухаючись до хрипкого сопіння свого так би мовити «полумужа».

6

Через тиждень ранком Ольга Володимирівна прийшла на роботу у чудовому настрої. Тільки-но секретарка нагадала, що на 11.00 справа Забарова, як у двері зазирнула Алла Жинсовська, за якою сунувся її незмінний оператор у дірчатих рукавичках.

– Дозволите? .

– Так, проходьте… Але без кінокамери.

– Я саме прийшла попросити вашого дозволу на зйомку. Ось офіційний лист, підписаний головним редактором нашого каналу.

– Залиште лист у секретаря. Поки що ніякого дозволу я не даю.

– Але чому?

– Без «чому».

– Тоді я прошу у вас інтерв'ю, адже суддя є публічною особою й ви зобов'язані інформувати суспільство про проблеми суддівства…

– Інтерв'ю про проблеми в судовій системі я б залюбки вам надала, якби не ваш репортаж, просякнутий зневагою до суду. За законом поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди авторитету або вплинути на неупередженість суду забороняється. Вам це зрозуміло?

Та Алла Жинсовська навіть не збентежилася… Хоч кіл на голові теши… Стовбичила у дверях, демонструючи усім своїм виглядом, що вона нічого не порушувала. Виникла пауза… Ольга Володимирівна допомогла настирливиці: