Чак Палагнюк - Щоденник

Усе оце, та ще й яскраво-червоні «роги» на лобі.

Оце і є оті незначні візуальні зачіпки, на які ти реагуєш. Код привабливості. Саме тому ми і любимо того, кого любимо. Оце і є причина того, чому ми робимо те, що робимо — усвідомлюємо ми її чи не усвідомлюємо.

Оце так ми знаємо те, чого ми не знаємо.

Зморшки та аналіз почерку. Графологія. На Ангела це справило б сильне враження.

Дорогий, милий Пітер, він відпускав своє темне волосся, бо у нього стирчать вуха.

У Теббі вуха батькові. І Теббі теж має довге темне волосся, як у нього.

У тебе.

Стілтон каже:

— Життя на острові швидко змінюється, і багатьом це може не сподобатися. Якщо ваш чоловік діяв не один, то ми ще можемо стати свідками нападів. Підпалів. Убивств.

Усе, що Місті слід робити, — це дивитися вниз, бо інакше вона впаде. Коли вона повертає голову, то зір її туманиться і кімната вмить перетворюється на розмазану пляму.

Місті вириває рахунок детектива з блокнота, кладе його на стіл і питає:

— Щось іще?

— Так, іще одне запитання, місіс Вілмот, — відповідає він. Відсьорбнувши охолодженого чаю, він поглянув на неї через край склянки. І каже: — Мені хотілося б поговорити з вашими свояками, тобто з родичами вашого чоловіка, якщо це можливо.

Мати Пітера, Ґрейс Вілмот, мешкає тепер у готелі, пояснює йому Місті. Батько Пітера, Гарроу Вілмот, помер. Десь тринадцять — чотирнадцять років тому.

Детектив Стілтон робить іще одну нотатку. І питає:

— А як помер ваш свекор?

Місті сказала, що то, на її думку, був серцевий напад, хоча вона не впевнена.

А Стілтон каже:

— Здається, ви не надто добре знаєте ваших свояків.

Її головний біль стук-стук-стукає їй у потилицю, і Місті питає:

— Ви, здається, хотіли каву замовити?

Лікар Туше світить Місті в око і каже, щоб вона кліпнула. Він заглядає їй у вуха. Потім — у ніс. Вимикає світло в кабінеті і світить ліхтариком їй у рот. Так само, як Ангел Делапорте підсвічував ліхтариком у дірку в стіні закупореної їдальні. Це старий лікарський спосіб освітити пазухи. Вони розширюються і червоніють під шкірою довкола носа, і таким чином можна побачити тіні, що свідчитимуть про наявність закупорок та інфекцій. Синуситів, що призводять до головного болю. Лікар нахиляє голову і вдивляється їй у горло.

Він питає:

— А чому ви кажете, що то було харчове отруєння?

Тож Місті розповідає йому про діарею, корчі в шлунку та головний біль. Місті розповідає йому про все, крім галюцинацій.

Лікар надуває мішечок для виміру тиску довкола її передпліччя і повільно стравлює повітря. І вони обоє дивляться, як із кожним ударом серця підстрибує стрілка тиску на циферблаті.

Потім Місті знімає блузку, і лікар Туше піднімає їй руку і мацає під пахвою. Лікар носить окуляри, і поки його пальці виконують роботу, він вдивляється в стіну позаду. У дзеркалі на стіні Місті бачить їх обох. Її ліфчик натягнутий так туго, що штрипки врізалися глибоко в плечі. Її шкіра нависає над поясом брюк. Намисто з фальшивих перлин ховається в глибокій складці жиру на шиї.

А лікар Туше всвердлюється пальцями їй у пахву, вкорінюється, наче буравить там хід.

У вікнах оглядової кімнати матове скло, і її блузка висить на гачку на зворотному боці дверей. Це та сама кімната, де Місті народила Теббі. Зеленуваті кахляні стіни і біла кахляна підлога. Діагностичний стіл — теж той самий. Тут колись народився Пітер. І Полет. Віл Таппер. Метт Гайленд. Бретт Петерсен. Усі остров’яни до п’ятдесяти років. Острів такий маленький, що лікар Туше ще й за сумісництвом працює гробарем. Він готував Гарроу, Пітерового батька, до похорону. До кремації.

Твого батька.

Гарроу Вілмот був таким, яким Місті хотіла бачити Пітера. Це як чоловік хоче зустрітися зі своєю потенційною тещею, щоб побачити, як приблизно виглядатиме його наречена років через двадцять. Цього хотіла й Місті. Гаррі буде тим чоловіком, чиєю дружиною Місті буде в сорок років. Високим, із сивими скронями та довгим роздвоєним підборіддям.

Тепер, коли Місті заплющує очі і намагається уявити собі Гарроу Вілмота, усе, що вона бачить, — це його попіл, що розвіюється зі скелі на Чекайленд-Пойнт. Видовжена сіра хмара.

Місті не знає, чи використовує лікар Туше цю ж саму кімнату для бальзамування трупів. Якщо він доживе, то буде готувати й Ґрейс Вілмот до похорону. Саме лікар Туше виконував обов’язки судмедексперта, коли Пітера знайшли в авто.

Коли знайшли тебе.