Володимир Єшкілєв - Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди

— Бачите, як моє дзеркало підкреслює римську красу вашого обличчя, — граф став так, щоб одночасно бачити чарівну дружину банкіра та її відображення.

— Мої батьки не з Риму, — Констанца поправила золотого метелика на зачісці і викличну мушку над лівим кутиком губ. — Вони з півдня.

— Ваше обличчя промовляє про те, що серед ваших предків, Констанцо, були шляхетні римляни. Кров Сципіонів і Манліїв свідчить про себе крізь віки. Ваша краса — це belta folgorante, belta Guidesca! [29] Засліплювальна краса, краса в стилі художника часів Відродження Гвідо Рено (італ.).

— Можливо, — знизала плечима калабрійка. — У нашій родині не зберігали давніх родоводів… До речі, графе, мені казали, що якість венеційських дзеркал перевіряють за допомогою свічки. Скільки відображень пломінчика з'являється у цьому вашому дзеркалі?

— Зараз перевіримо, — запевнив Рескі, взяв зі столу Першого доглядача свічку і запалив її від прикріпленого до стіни канделябра. — Самі порахуйте, чарівна сеньйоро.

— Сім, вісім, дев'ять… дванадцять. Bravo! Ви, милий графе, не кидаєте грошей на вітер.

— У моєму палаці, найчарівніша сеньйоро, ви зможете побачити дзеркала і кращої якості. І не лише дзеркала.

— Я вам вірю, — усміхнулася Констанца. — Але огляд скарбів вашого палацу, графе, ми поки що відкладемо.

— Що нам заважає? Невже ревнива вдача вашого чоловіка?

— Мого чоловіка? Зовсім ні, графе, — красуня розсміялася щиро і мелодійно. Але занадто голосно. В їхній бік почали дивитися.

— У мене тепер багато роботи, — додала Констанца, різко обірвавши сміх.

— Листи?

— Так. Надзвичайно напружене листування. Вам, напевне, вже відомо, що англійські і пруські брати стурбовані останніми змінами у політиці Шенбруна [30] Шенбрун — заміський палац біля Відня, улюблена резиденція імператриці Марії Терезії. .

— Нові інтриги Кауніца [31] Кауніц Венцель-Антон, граф Ритберг (1711—1794) — державний конференц-міністр Автрійської імперії, видатний дипломат і адміністратор. У 1751 р. був послом при дворі Людовика XV. ?

— Не тільки… До речі, брати із Лемберга відправили до нас цікавого guaglio umiliato [32] Смиренний чолов'яга (півд. італ.). . Кажуть, що він є тим самим парадоксальним космополітом, прихід якого зі Сходу так влучно передбачив Розенкрейцер: самобутній ерудит, але зі всіма зовнішніми ознаками мешканця диких степів Татарії. Це щось зовсім-зовсім нове і свіже.

— Він масон?

— Ще ні, але вважається кандидатом.

— То він молодий.

— На межі кандидатського віку.

— І ви, чарівна сеньйоро, захоплюєтесь такими buffi [33] Коміки (італ.). ?

— Графе! — Констанца картинно, немов оперна інженю, вигнула тонкі лінії брів. — Ми, перепрошую, з вами ще настільки… Ваша світлість, ви не маєте жодного права мене ревнувати.

— Вибачте, сеньйоро.

— О, здається, вже приїхав Достойний майстер, — дружина банкіра граційно оминула монументальну фігуру Рескі і приєдналася до щебетливої зграйки учениць, які рушили до входу в павільйон, щоби привітати найвищого офіцера «Марка Аврелія».

Рескі проводив Констанцу поглядом, вкотре милуючись її ходою і тонкою талією. На цій видатній талії красуня зграбно та кокетливо зав'язала крихітний фартушок з білої козячої шкіри. Захоплений смаком Констанци, він почув, що хтось делікатно кахикає за його спиною. Граф повільно озирнувся.

Між ним і дзеркалом у напруженій позі застиг довготелесий Перший секретар ложі Боззоні.

— У тебе, брате, чарівна помічниця, primabelta, — мовив до нього граф, одночасно зауважуючи, що у Боззоні важке дихання і неприємний запах з рота. Рука Рескі мимоволі потягнулася до кишеньки у розшитому золотом камзолі, де ховався крихітний флакончик з міцними парфумами.

— Так, ваша світлість, маєте рацію, — прошамкав Перший секретар. — Чарівна, стримана і розумна молода жінка. Бездоганно володіє французькою і добре — англійською. Завдяки їй наше листування нині відбувається відчутно інтенсивніше, аніж у віденських і пештських братів. Через Трієст тепер ідуть такі листи, від яких залежатиме майбутнє Європи.

— Ти не перебільшуєш, брате?

— Аж ніяк, ваша світлість. Я нещодавно читав лист високоповажного брата лорда Стаффолка. Він, зокрема, просить нас скласти детальний реєстр морських озброєнь Венеційської республіки.

— Реєстр озброєнь? Це не жарти. Нас, любий брате, можуть звинуватити у шпигунстві. Пам'ятаєш того молодого брата, Джакомо Казанову, що його нам рекомендували французькі брати? Кажуть, що венеційська таємна служба викрила його як шпигуна.