Тарас Прохасько - БотакЄ

Після того диявол попросив уважно слідкувати за тим, що відбуватиметься. Він посунув Франца в кут. Виявилося, що там спить його вчитель. Франца підіпхало до вчителя і відразу ж потягнуло назад. Учитель, не торкаючись Францового тіла і не пробуджуючись, поїхав за ним. Бачиш, сказав диявол.

Голосу Франц не чув, але те, що диявол говорив, звідкись знав.

29.У другому і третьому снах диявол використовував різновиди одного і того самого прийому.

Другий сон був найкоротший. Франц стояв на вулиці в Ялівці (Місце було справжнє, він його добре знав). Він чекав свою Анну, яка вже показалася в кінці вулиці. Раптом до нього під’їхав панцерник Беди. Беда виглянув із верхнього люка і сказав, що він привіз когось, із ким вони зараз вип’ють джину. З бічних дверей вийшов якийсь панок і підійшов до Франца. Анна була все ближче. Панок стояв спиною до Анни і панцерника. Він вийняв із внутрішньої кишені пляшку, витягнув корок і простягнув пляшку Францові. І тут усе відбулося. За тих кілька хвиль, поки і Анна, і Беда дійшли до них, Франц устиг зауважити зміну кількох тисяч різних лиць на голові панка, кількох сотень камізельок під розщепленою маринаркою, кількох десятків форм пляшки і кількадесяти відтінків напою. Коли панок і Франц перестали бути самі, калейдоскоп зупинився. Панок усміхався, усміхалися Беда з Анною. Франц випив перший. Смак нагадував ренклоди. Пляшку передав Беді, а той - панкові (Беда їх так і не познайомив). Коли черга дійшла до Анни, Франц чомусь викрикнув, що вона не п’є. Ніхто, крім Анни, не здивувався і не припрошував. А Франц непомітно, але дуже сильно стиснув їй палець. Він уже знав, хто це.

30.Після третього сну Франциск пішов на високий міст і розказав Непростим про Босха. Все ж таки у вежі, - сказав верхоблюд. Франц запитав, чи показувати комусь уже докінчений фільм. То залежить лише від твого бажання, відповіли Непрості. Хоч подумай, може, не личить показувати наші лиця там, де вам приверзлося. А наразі йди додому і пильнуй Анну, ми мусимо трохи помандрувати світами, але скоро вона стане жінкою і знатиме, де нас знайти, сказав баїльник.

31.Вдома Франц спалив рисунок, на якому був занотований Аннин сон.

Для того, щоб бути щасливим, - сказав він Анні, - треба прожити без таємниць, а чужі знати лиш такі, які можна розказувати під тортурами.

Він дуже боявся, що Непрості рано чи пізно можуть прийти по фільм, тому заповів Анні ніколи не згадувати про те, що він існував. Але якби хтось захотів довідатися що-небудь, використовуючи катування, то слід відразу розказувати все, що хочуть. Не намагатися обдурити, а казати правду. Тому мусиш знати, що я все знищив.

Франц запакував фільм у капшук і вийшов за місто, щоб спалити його, викинути в прірву або втопити в буркуті.

Дорогою він подумав: як би Анну не мучили, вона говоритиме правду - фільму нема. Парадоксально, але це буде єдиною правдою, в яку кати не повірять, і тортури не припиняться.

У такому разі шкода нищити фільм. Може, він якраз колись пригодиться. Хай знайдеться хтось такий, хто подивиться, проаналізує, добре подумає і зрозуміє - що то за одні ті Непрості і як вони крутять світом. Адже завжди поступово виявляється, як усе і всі у світі з’єднані з усім - переходами, яких не більше, ніж чотири.

32.Франциск зайшов у буковий ліс, у якому кожне дерево мало дупло під корінням. Він накинув на очі вилогу довгої сукняної манти, щоб бачити лише, де стати, і почав наосліп бігати лісом. Кілька разів таки налетів на дерева, але нічого, бо очі були захищені. Бігав догори і вдолину, поки всередині каптура всі звуки світу замінилися хрипом із глибини легень. Аж тоді він зупинився, не відкриваючи очей, намацав дерево, знайшов між корінням дупло і запхав капшук із фільмом у діру глибше, ніж на півтора ліктя. І вже повільно вийшов з лісу. В тих місцях це легко зробити не дивлячись. Треба йти догори, орієнтуючись за нахилом землі. Нагорі Франц скинув обледенілу вилогу і подивився на ліс. Усі дерева були однакові і незнайомі, між ними вилися нескінченні переплутані лінії слідів, очі боліли від безсоромного місячного освітлення.

33.Звичайно, була зима. Звичайно - падав сніг. Можна було вертатися, лапаючи сніжинки пересохлим ротом.

34.Вдома Франциск не відчув запаху дочки і подумав, що дійсно живе після кінця світу, який недавно відбувся. В хаті було чути лиш переливання води в глибинах каналізації, стискання металу у дверцятах охололої печі, ультразвукові вібрації шиб, пахло сіркою і вугіллям - мінявся тиск.