Ірен Роздобудько - Перейти темряву

Здесь есть возможность читать онлайн «Ірен Роздобудько - Перейти темряву» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 2010, ISBN: 2010, Издательство: Фолио, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Перейти темряву: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Перейти темряву»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Перейти темряву» — нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв… Він не кат — він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями… Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить…
На 154 сторінках захопливого роману — долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається…перейти темряву.

Перейти темряву — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Перейти темряву», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Дурненька, ми однакові. Ти це ще побачиш, коли, нарешті, я зможу запросити тебе до себе. Я покажу тобі купу старих світлин, свої дитячі малюнки, свої щоденники, і ти все зрозумієш. Моє дитинство теж не було безхмарним. І тому я чудово розумію, про яку посмішку ти говориш, — задумливо промовив він. — Здається, на мені вона теж була. І саме тепер — зникла. Теж завдяки тобі.

— Я хочу подивитися все це зараз! — посміхнулася вона.

— Добре. Але пообіцяй, що в мій дім ти увійдеш як моя дружина.

Марта відчула, як усередині неї лоскотно зарухався клубочок щастя, але стрималась і вирішила відбутися жартом:

— О, тоді тобі доведеться почекати!

Він також посміхнувся, потормосив її за плече:

— Я можу почекати ще пару днів, доки закінчиться ремонт!

— Ти робиш ремонт?

— Так. Раніше мені все це було байдуже. А тепер ось наважився. Здогадуєшся — чому?

Вона не відповіла, а натомість сміючись наскочила на нього, повалила на диван, намагаючись докласти зусилля, аби перемогти його. Вони звалилися на підлогу, розливаючи по килиму чорне вино. У дитячому запалі не одразу почули дзвінок телефону.

Важко дихаючи й ще сміючись, Марта дотяглася до слухавки: «Алло!» — і майже одразу натисла на відбій.

Обличчя Дмитра потьмяніло.

— Це не те, про що ти міг подумати… — швидко промовила вона.

— Не кажи нічого, — попросив він. — У тебе ж, певно, було якесь своє життя…

Марта бачила, як умить згасли веселощі, як він напружився — і її охопила ніжність: він не міг приховати своїх емоцій, мов дитина. Така велика й безборонна дитина…

Вона розповіла, що це телефонував один «огидний типчик», якого вона сама, на жаль, матеріалізувала в своєму житті, адже просто нудилась у відпустці, тому що тоді ще не уявляла, що на неї чекає нова зустріч. І що їй хотілося хоч будь-яких розваг у цьому спекотному й безвихідному серпні.

Поволі вона розповіла про дівчину з села Лісове і про її хлопця, котрого вона покинула заради іншого. Тепер цей хлопець не дає їй спокою. Єдине, про що не наважилася зізнатися, — про телефон. Як сказати, що вона його вкрала? Так, так, саме вкрала, адже одразу могла б повідомити про свою знахідку продавчині.

— Тепер цей Сергій телефонує й доповідає про результати свого безглуздого пошуку, — закінчила розповідати Марта. — Хоча мені здається, що він просто глузує з мене. А можливо, з нього глузує вона.

— Не думаю, що це жарти… — сказав він. — Люди зникають… І це серйозно. До того, як зайнятися бізнесом, я працював медекспертом і знаю, про що кажу. Мене непокоїть це твоє знайомство. І те, що він не лишає тебе в спокої.

— Відверто кажучи, — сказала Марта, — мене це теж непокоїть. Тим більше… — вона замислилась і не наважилася продовжувати, аби не розхвилювати його.

— Що?

— Тим більше, що мені здається, це він допік її своїми ревнощами. І він щось із нею зробив… І якби не я — ніхто б ні про що не дізнався. Я порушила його плани — стала свідком цієї історії.

Марта вперше так чітко сформулювала свої підозри, що вся картина склалася в її голові, ніби розсипані до того пазли.

— Треба заявити в міліцію! — рішуче сказала вона.

Дмитро сумно похитав головою:

— У тебе немає жодних доказів того, що вона в небезпеці. Єдиний аргумент — те, що дівчина ніби то зникла. Але вона може просто перебувати будь-де і будь з ким. Таку заяву ніхто не прийме.

— А що ж робити? — розгублено запитала вона.

— Певно, доведеться мені розібратися з ним по-чоловічому, — посміхнувся Дмитро. — Ти знаєш його координати?

Марта згадала лише назву фірми, де працює Сергій. Ані його телефону, ані адреси у неї не було. Їй дуже кортіло розповісти коханому про пригоду з телефонними погрозами, але вона знову вирішила — не варто.

Дмитро надто вразливий і запальний, він цього не подарує!

Нехай у всьому розбереться сам. Вона погладила його по плечу й відчула під рукою пружні біцепси.

Звісно, він позбавить її неприємностей.

* * *

Наступного ранку Марта їхала в метро, і серце її насвистувало мелодію, яку, як їй здавалося, чули всі, хто сидів поруч. Вирушаючи ранком на роботу, Дмитро лишив їй гроші на… путівники.

Марта здивувалася. А він із удаваною суворістю наказав їхати до найкращої книгарні, і набрати купу пізнавальних книжок і до вечора старанно простудіювати кожну, аби він знав, де вона хоче провести решту своєї відпустки.

Марта пручалася недовго. Хоча й попередила, що путівники вона обожнює й залюбки придбає із суто пізнавальною метою, а от щодо мандрів — треба подумати. По-перше, відпустки лишилося з котячі сльози, а по-друге — вона не може прийняти такий дорогий подарунок.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Перейти темряву»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Перейти темряву» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Ірен Роздобудько - Останній діамант міледі
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Подвійна гра в чотири руки
Ірен Роздобудько
libcat.ru: книга без обложки
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Арсен
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Якби
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Все, що я хотіла сьогодні…
Ірен Роздобудько
libcat.ru: книга без обложки
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Ґудзик
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Ескорт у смерть
Ірен Роздобудько
Ирэн Роздобудько - Перейти темряву
Ирэн Роздобудько
Отзывы о книге «Перейти темряву»

Обсуждение, отзывы о книге «Перейти темряву» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x