Олег Криштопа - Усі жінки курви

- Ти хотів сексу з повією, ти будеш його мати. Ти навіть не будеш знати напевно, чи це я чи якась інша. Стій тут і чекай, мені треба в душ.

Я стою. Мені страшно кортить зняти з очей пов’язку, але я стримуюся і слухняно чекаю. Я чекаю довго, дослухаючись до шипіння води десь поруч. Нарешті плюскання припиняється. Відчиняються двері, лунають швидкі мокрі кроки. Чиясь волога долоня бере мене за руку і кудись веде. Я наче сліпий. Я нічого не бачу і боюся об щось перечепитись. Об стіл, об диван, який десь тут мав би бути, об ліжко, об власні ноги. Нарешті я падаю в ліжко і відчуваю, як чиїсь ніжні пальці починають мене роздягати. Я відчуваю, як ці пальці проникають під одяг, під шкіру…

Все це триває дуже мало часу, але страшенно бурхливо. Темінь наповнюється якимись спалахами, я бачу лише корінці книжок - Хайдегер, Хаям, Ясперс, Юм, Юань Чжунлан (хто це такий?), Фауст, Фейєрбах, Фуко, Фрейд, Фром, Фіхте, Ніцше, Камасутра, Камасутра, ще раз Камасутра, і раптом Фома Аквінський, і нарешті Августин Блаженний.

Тоді я намагаюся зірвати з очей пов’язку, але чиясь рука не дає мені цього зробити.

- Чекай… - шепоче змінений ніби у комп’ютері голос.

І я підкоряюся. Чекаю, доки не чую ці самі швидкі дрібні кроки, і аж тоді зриваю хустку. Нікого ніде.

На виході з’являється вбрана Ангеліна.

- Ну як, сподобалося? - цікавиться вона.

- Гм. Це була таки ти?

- Гм… Я вже все на сьогодні. Якщо хочеш, можеш підкинути мене додому.

- То це була таки ти?

- Як знати. Я не хочу більше про це говорити. І дуже тебе прошу - не приходь сюди більше ніколи. Не пали жаб’ячу шкірку швидше, ніж можна.

- То це була ти?

- Це щось змінить? Тобі стане від цього менш чи більш приємно? Ти ж хотів сексу і отримав його.

- Але мені стане не так нестерпно цікаво.

- Отож. Цікавість - це теж приємно.

Я терпів місяць. Нічого не змінилося. І я знову не витримав. Наплював на її прохання і на свою обіцянку (бо я ж нічого насправді не обіцяв). Я хотів такого ще раз…

Коли я знову опиняюся у тому довбаному барі, Ангеліна саме танцює. Мене вона не помічає. Я сідаю у кутку. Мені соромно, мені неприємно. Вона так і не навчилася танцювати, танець тут не головне. У тьмяному неоновому світлі вона якась інакша. Чужа і водночас ближча, тілесніша, збудливіша.

Мені якраз підносять пиво, коли я бачу, як вона починає йти рядами у пошуку клієнтів. Мене вона все ще не бачить, і починає обтанцьовувати колом якогось американця у крислатому капелюсі а-ля ковбой Марльборо. Той задоволено дивиться на її груди, каже: єс, єс, єс, гуд, бейбі, і підіймає до неї бокал. Ангеліна ходить довкола нього колами, той невідступно проводить її поглядом, і його голова починає накручуватися на шиї. Один оберт, другий, третій.

Обтанцюймо кактус колом

Обтанцюймо кактус колом

Кактус колом обтанцюймо

О п’ятій годині ранку

Вона усміхається до нього своїми великими очистками. Її груди набрякають чи то від холоду, чи від збудження, і мене підриває зірватися з місця і побігти туди, до неї, гримнути цього ковбоя кухлем по голові, вхопити її за руку і забрати звідси. Але я продовжую нерухомо сидіти, шкрябаючи бокал нігтями. Ковбой самовдоволено усміхається до своїх приятелів, дістає туго набитого гаманця, виймає якусь десятку баксів, притягує Ангеліну за гумку трусиків, запихає туди свою долоню і так смачно, соковито втискає їй гроші у плоть, аж припідіймає її над підлогою. А вона продовжує усміхатися. І ці великі очиська, які, як я думав, призначаються лише мені, так само віддано і закохано дивляться на слизького і мокрого від пива та поту американця у ковбойському капелюсі та ковбойських чоботях зі шпорами.

І от, коли у них вже все на мазі, коли вона накидає на себе прозору блузку і таку ж прозору спідничку, і він бере її за руку, і вони йдуть кудись вглиб приміщення, де у них є спеціальний кабінет, я нарешті не витримую. Я зриваюся з місця і біжу вслід, я наздоганяю їх уже біля самих дверей, і встигаю пропхати туди ногу, перш ніж америкос зачинить двері зовсім. Я встигаю побачити їхні очі - обоє перелякані, америкос не розуміє, що діється, у нього напевно все впало від переляку, він думав, що все вже на мазі, що зараз буде секс, а тут якась озвіріла морда, значить, це - небезпека, значить його розвели, гроші пропали намарно, і її не менш перелякані очі, бо вона впізнає мене і вже здогадується, що зараз буде, як саме повернуться події. Бо вона бачить не лише мене, а й двох охоронців за моєю спиною, які хапають мене і викручують руки.