Олесь Ульяненко - Квiти Содому

Здесь есть возможность читать онлайн «Олесь Ульяненко - Квiти Содому» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Квiти Содому: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Квiти Содому»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

За яких обставин людина може опинитися на самому дні і чи може вона, навіть маючи бажання, вирватися звідти і повернутися до нормального життя? Чи можна змінити свою долю, якщо ти з дитинства приречений жити серед покидьків? На ці та багато інших питань намагаються знайти відповідь герої роману Олеся Ульяненка «Квіти Содому».

Квiти Содому — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Квiти Содому», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Відбувши строк, вони вийшли з в'язниці, без чинів та нагород, без грошей, а Інгрід навіть без житла. А ще Інгрід вийшла з тюряги закінченою лесбіянкою. Охоронниця з перших же днів уподобала випещену партпрацівницю, почала тягати до себе в каптьорку Вольфганг, сидячи на лавці, під вологим німецьким дощем, перед залізничним вокзалом, усе не наважуючись зайти погрітися, випити кави, подолати страх, зустрів Інгрід, що примостилася під трансформаторною будкою і все дарма намагалася намацати на нозі голкою вену. Вольфганг їй допоміг. І тоді вони пішли до нього. Так і лишилися. Змін майже ніяких, якщо не враховувати набутий Вольфгангом у тюрмі антикомуністичний досвід, обопільну наркоманію, якою професор бавився ще до відсидки, та сексуальні уподобання обох. Звісно, вони вважали себе скривдженими. Морально і сексуально. Заїдали злидні, якщо то можна було назвати злиднями. Після стількох років розкошування. Негаразди там: хлопчики, дівчатка, морфій. Задоволення надто дороге для ізгоїв, але саме це рухало і заставляло жити Вольфганга та Інгрід і триматися вкупі. Так тяглося доти, доки старий знайомий, здається, секретар самого Хонеккера, за допомогою друзів відправив парочку до Союзу, вже, напевне, тоді колишнього, де вони досить непогано прилаштувалися. Мені завжди імпонували німці та англійці, але упаси Боже від ідейних. Досить з мене нашого рвання.

У Алли пролетів чорний ангел над головою. Фінанси і болячка. Одне з одного. Алла підчепила якусь мудровану болячку, лікування котрої дорого коштує. З її дірки смердить, мов з каструлі, повної тухлої риби. Вона лежить, закутавшись у пухнастий плед, цокотить зубами, жовта з лиця і нудотно стогне. У неї щось середнє між сифілісом та гонореєю, — так говорить Алла. Пожалійте її, пожалійте, вона така самотня і нещасна, все так і співає у неї.

Батька я пам'ятала добре, хоч на час його загибелі мені виповнилося рівно три роки. Я добре знаю, як він загинув. Що б мені не говорили Алла, Алекс і хтиві ласуни типу Тоцького. Алла патякала, що то сліпий випадок, дурна куля… Біла сонячна пляма на підлозі кав'ярні. Я йду від стійки, з морозивом. Рожевими, посиланими брунатним шоколадом кульками. Дивлюся на вітрину; протяги риплять надувними болванчиками, зачепленими за вуха тоненькими нитками: зелені, сині, оксамитові, руді. І на балконі протилежного будинку я бачу чоловіка з гвинтівкою в руках. Ми перехоплюємо погляди, і він мені підморгує. За столом сидить гурт кремезних мужиків у шкірянках, від них йде незвичний запах. Я підійшла до їхнього столу і запитала, яке їм подобається морозиво. Алла істерично заверещала, підскочила, ухопила за руку. Один здоровань, з крутими плечима, що крилами йшли трохи наперед, трохи сутулий, з оливковим відливом шкіри, підвівся. Він хотів щось делікатно роз'яснити моїй пришелепуватій маман, аж тут він розкинув руки, ригонув густою кров'ю Аллі на обличчя і завалився на стіл. Відразу упав мій батько. Гумові різноколірні болванчики запурхали над ним, а він дриґав ногами, і болванчики вихорцем все кружляли і кружляли над його тілом. Алла з вереском упала на коліна, затулила долонями вуха і ткнулася обличчям у підлогу. А я стояла і дивилася. Чоловік на балконі прицілився знову. І тоді я зрозуміла, що стріляли таки в Аллу, не в мене, не в цього чоловіка, а глупа куля викинула ще дурніші мізки мого батька на десерти його дружини, моєї матері. Потім я знову побачила, що стою на сонячній плямі і дивлюся на чоловіка, що, видно, щось говорив, але я бачила, як тільки ворушаться губи; через багато років я запам'ятала і розшифрувала той зміст: «Нехай молиться. Сука!».

Золотий кігтик Інгрід дряпає коліно. Видно лише її руку по лікоть, чорну панчоху, знову увігнаний в коліно кігтик пускає стрілку за стрілкою, гостре коліно ховається, висувається, а ще лев'ячу лапу антикварного крісла; покійний тато ледь не отримав інфаркт, коли дізнався, яку ціну заплатила за цю річ дружина. Голос Алли. Тужний, надумано притомний і благаючий, голос, що оббреше кого хочеш.

— Мені потрібні гроші. Зрозуміла? У мене запалення яїчників, фашистська сучко!

Довгий палець, увінчаний золотим кігтиком, підіймається догори:

— У меня нет для тєбья ні капєйка. У тєбя люес! Советская прошмандовка. — «Прошмандовка» у Інгрід звучить по-російському чисто, без акценту.

— У мене нет сифіліс! — верещить голос Алли.

— У тєбья єсть дочь, — тремтіння тремору, модуляції і ще чогось, мов та школярка, що зазубрила два на два, говорила Інгрід.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Квiти Содому»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Квiти Содому» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Олесь Ульяненко - Там, де південь...
Олесь Ульяненко
Олесь Ульяненко - Ангели помсти
Олесь Ульяненко
Олесь Ульяненко - Вогненне око
Олесь Ульяненко
Виктор Ульяненко - Шокирующие китайцы
Виктор Ульяненко
Олесь Ульяненко - Сталінка
Олесь Ульяненко
Олесь Ульяненко - Серафима
Олесь Ульяненко
Олесь Ульяненко - Знак Саваофа
Олесь Ульяненко
Олесь Ульяненко - Жінка його мрії
Олесь Ульяненко
Олесь Ульяненко - Перли і свині
Олесь Ульяненко
Олесь Ульяненко - Софія
Олесь Ульяненко
Отзывы о книге «Квiти Содому»

Обсуждение, отзывы о книге «Квiти Содому» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x