Олег Гуцуляк - Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен

Синедріон – вища рада священиків Єрусалимського храму у ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.

Ніссан – березень-квітень, перший місяць гебрейського календаря.

Тепер – північний захід Оренбурзької області та східна частина Татарстану.

Хіазма – майдан-перехрестя, від якого відходять вулиці, що у плані утворюють літеру Х.

Халіфат – арабська держава, яка у IX ст. займала простір від Іспанії до Східного Ірану.

Доба ( івр .).

Арран – тепер Західний Азербайджан.

Шехіна – видима присутність Бога при Кивоті Завіту, містичне сяйво, стовп полум’я.

Згідно з кабалою, за 2000 років до створення світу Ягве створив сім речей: Тору (п’ять книг, записані Мойсеєм), покуту, рай земний, геєну, трон слави, святиню та Ім’я Месії.

Кивот Завіту – найбільша святиня давньоєврейського народу, зроблена майстром Бацалелом (Василіїлом) за наказом пророка Мойсея приблизно у 1260 р. до н. е., після виходу євреїв з єгипетського полону. Виглядав як коштовна скриня. Згідно зі Старим Завітом, у Кивоті перебував Бог Ягве. Кивот невідступно супроводжували Знаки Шехіни. До побудови Храму царем Соломоном Кивот зберігався у наметіскинії.

592 р. до н. е.

631 р. після Р. Х.

Мається на увазі останній шахиншах Ірану з династії Сасанідів – Ездигерд III (632–652).

Несторіани – послідовники вчення Несторія, архієпископа Константинопольського у 428–431 рр. На Ефеському соборі 431 р. Несторій був засуджений як єретик, що богохульно зв’язав матеріальну особу Боголюдини з Божественною сутністю Христа. Послідовники Несторія тікали від переслідувань у країни Сходу. До ХІ ст. на Сході несторіани були чисельно переважаючим напрямом християнства.

Мається на увазі уявлення про катастрофу «передвічної людини» Адама Кадмона, Найвищого Адама, яка була спровокована Сатаною. В кабалістичній традиції, що бере свій початок від рабі Шимона бен-Йохая (ІІ ст.), ця катастрофа має назву «швірат келім», і вся містика кабалістів відтоді зводиться до символу «Тіккун», тобто до знакової реставрації ідеального задуму Божого – Адама Кадмона, який передував біблійному, неідеальному Адаму.

Свастика – в арійських народів Євразії – містично-філософський знак «вічного повернення». На відміну від іудеїв, які мали лінійне часове мислення, арії вважали час замкненим на послідовність циклів, «колесо дхарми», що повертає долю до власного початку.

Угри – в ІХ ст. – кочове плем’я, котре мешкало біля Уральських гір. Предки сучасних угорців та хантимансійців.

Ескулап – від імені грецького бога-цілителя Асклепія, патрона лікарів у поганські часи.

Вавилонський полон – у 597 та 581 рр. до н. е. вавилонський цар Навуходоносор ІІ (605–562 рр. до н. е.) примусив іудеїв переселитися із Палестини у Центральну Месопотамію. У 538 р. до н. е. шахиншах Кір ІІ дозволив полоненим повернутися в Палестину і відбудувати зруйнований Єрусалимський храм.

Сучасні історики датують невдалий похід Олега Віщого (Хельґа) на Саркел 883–884 рр.

Іс. 2:12.

Хазарія була зруйнована у 965–966 рр. великим князем Київським Святославом, онуком (або правнуком) Олега Віщого.

Мішна – перша частина Талмуда.

Агаряни – середньовічна назва арабів.

Бау – хтонічне божество гірської Ассирії (доісламського Курдистану).

Шалішин – полководець ( іудейськ .).

Фраат ІV – парф’янський цар у 158–175 рр.

Харизма – букв. дар ( грецьк .). Особлива благодать Бога, що надається визначним людям і родам. Аналогічне до германського «гіфт», церковнослов’янського – «живот».

Неєм. 5:12.

Аршакиди – парф’янська династія царів (240 р. до Р. Х. – 224 р. після Р. Х.), до якої належав цар Фраат I V.

Червень – липень.

Гедеон, Давид, Маккавеї – біблійні герої єврейського народу.

Василій І Македонянин – імператор Візантії у 867–886 рр.