Дітер Нолль: Пригоди Вернера Гольта

Письменники XIX століття дали світові цілу серію романів про історію молодої людини того часу. Новітня зарубіжна література теж чимало зробила в цьому відношенні, хоч образи молодих людей XX століття — Марка Рів’єра («Зачарована душа» Ромена Роллана), Жака Тібо («Сім’я Тібо» Мартена дю Гара), Ерніти («Ерніта» Теодора Драйзера), Прінсі («Глибинне джерело» Альберта Мальца), Ервіна («Мертві залишаються молодими» Анни Зегерс), Еріка Горіна («Живи з блискавкою» Мітчела Уїлсона) та інших ще не вичерпують ускладненої проблематики епохи. А саме новітня епоха відкриває перед молоддю такі перспективи і можливості, яких минуле століття не давало.

Цілком природно (інакше і не могло бути), що твір написаний у традиційному жанрі «роману виховання». Та це — виховання людини сучасної, яка може стати (і в багатьох країнах світу вже стала) будівником зовсім нового суспільства. Тема «пропащого покоління», про яке так багато писали зарубіжні письменники, переростає в романі Нолля, як і у творах Бределя, Бехера, Зегерс, Арагона, Олдріджа та інших, в тему покоління, що знаходить майбутнє. У Нолля зображений не стільки конфлікт поколінь, скільки конфлікт світоглядів, — адже Вернер Гольт приходить до висновку, що і серед «старих», і серед «молодих» були не лише Мейснери і Вольцови, а й Мюллери, і Шнайдерайти. Роман відповідає на болючі питання сучасності, звучить пересторогою всій німецькій (і не тільки німецькій) молоді, якій політика реваншу та агресії, що йде від капіталістичних монополій, загрожує новою трагедією. В цьому і полягає пізнавальне, суспільно-виховне значення «Пригод Вернера Гольта» — твору, що є свідченням зростання молодої літератури Німецької Демократичної Республіки.

Проф. А. ІВАНОВ

Гаген фон Троньє — персонаж з німецького епосу — "Пісні про Нібелунгів".

Віннетоу — герой бульварних романів Карла Мая, написаних у націоналістичному дусі.

Роллер — один з позитивних героїв трагедії Фрідріха Шіллера «Розбійники».

Мізе-Петер — скиглій, буркотун (ніж.).

Аvе — здрастуй (лат.).

Лаурін — король карликів в Тіролі, казковий образ середньовіччя.

Карл Моор — герой драми Фрідріха Шіллера «Розбійники».

В німецьких учбових закладах існує шестибальна система, причому найвищою оцінкою вважається одиниця.

Марій Гай — римський полководець, 156 — 86 рр. до н. е.

«Віра і краса» — жіноча фашистська організація в гітлерівській Німеччині.

Томагавк — сокироподібна зброя.

Сарбакан — старовинна пневматична рушниця для стрільби стрілами.

Ятаган — шабля.

В бою під Тагіне 552 року було розбите військо короля остготів Тотіли візантійським полководцем Нарзесом.

Мається на увазі, що афінський полководець Мільтіад розбив війська персів біля Марафона у 490 році до н. е. таким же чином, як це зробив уже набагато пізніше, у 216 році до н. е., Ганнібал в бою з римлянами біля Каннів. Битва біля Каннів увійшла в історію як зразок оточення обох флангів ворога і остаточного його знищення.

Гаген і Фолькер — персонажі з «Пісні про Нібелунгів».

«Вручення срібної троянди» — сцена з опери Ріхарда Штрауса «Кавалер троянд».

Якщо хочеш миру, готуйся до війни (лат.).

Шрифт, винайдений учителем малювання Зюттерліном і в 1915 році запроваджений у всіх німецьких школах. Скасований у 1945 році.

Gottesknecht — дослівно — божий слуга (нім.).

Прізвище Феттер походить від німецького fett — товстий, жирний.

Йдеться про скинення Муссоліні 24 липня 1943 року.

Кастор і Поллукс — у грецькій і римській міфології брати-близнюки Діоскури, сини Зевса й Леди.

Амі — так в Німеччині називають американських солдатів окупаційних військ.

Листоноша закоханих (франц.).

Бальдур — персонаж з германської міфології.

19 серпня 1942 року у французькому місті Д’єппі було висаджено англійський десант з чисто демонстраційною метою.

«Ех» — скорочено від «exitus» — кінець (лат.).