Александр Подервянский - Павлiк Морозов [збірник]

Тигр.Аум!

Вовки.Ауууу! (А потім знову тигр.) Аум!

Компанія випиває, закусюючи ковбасою і динею Енгельса Гасановича. Входять санітари з прооперованим Валєріком на каталці. Валєрік спить під дією наркоза, на голові замість чалми турецького султана легенька пов'язка. Один з санітарів тримає відпиляні від Валєріка добрячі оленячі роги.

Сірьожа.Це його?

Санітар.А чиї ж? Півчаса пиляли. Хай як випишеться – над кроваттю приб'є. На всю жизнь пам'ять буде. (Санітар кладе роги на тумбочку.)

Валєрік (марить). Діана!

Жора.Переживає пацан!

Санітар.Всьо, хлопці, кінчайте базар, всім отбой. (Санітар тушить світло і зачиняє за собою двері.)

Місяць, який заглядає в палату, обливає своїм срібним сяйвом хворих, схожих у своїх бінтах та халатах на клан бедуїнів в пустелі Тихо, наче з повітря, з'являється Діна. Вона в короткій, вище колін туніці, так шо нам видно її божественні коліна В руці у неї лук, за спиною сагайдак зі стрілами. У ніг Діни маленька і струнка лань, їхні тіла світяться зсередини місячним сяйвом Діна підходить до Валєріка, цілує його в нещасний лоб і разом з ланню випливає в вікно під шалений акомпанемент вовків, тигрів, гієн і всіх інших істот, котрим не спиться вночі.

Валєрік (маніякально бурмоче уві сні). Діана!

Енгельс Гасанович.Гилупий, какой ти гилупий, малшик!

Голос тигра.Аум!

Піонер Серьожа, йог.

Василь Петрович, йог.

Боріс Глебович,друг Василя Петровича, йог.

Лазарь Германович,кандидат в йоги.

Зульфія,хатня робітниця.

Карпо Герасимович,гамасєк.

Дія відбувається в квартирі Василя Петровича.

Кімната Василя Петровича зроблена з мореного дуба. В ній красиво розташовані гарнітури з червоного дерева. Посередині стирчить рояль «Беккер». На ньому лежать ананаси. Василь Петрович і Боріс Глебович стоять посеред кімнати на голові. Трохи далі, на гарному арабському пуфіку в позі «лотос» сидить піонер Серьожа і ковтає бінта. Всі вони без штанів. Тривала тиша, під час якої чути ковтки піонера Серьожі.

Василь Петрович (стоячи на голові, до Серьожі). Скільки?

Серьожа.Півтора метри.

Василь Петрович.Ще двадцять сантиметрів проковтни, Серьожа, і на сьогодні досить.

Боріс Глебович (стоячи на голові). Василь Петрович, де ананаси брав?

Василь Петрович (стоячи на голові). Де брав, там нема.

Серьожа.Я вже проковтнув, Василь Петрович, що тепер робить?

Василь Петрович.Тепер сиди.

Серьожа сидить, Василь Петрович і Боріс Глебович стоять на головах.

БорісГлебович. У мене вже в голові свербить.

Двері відчиняються, і входить Лазарь Германович.

Лазарь Германович (стучить по відчинених дверях). Тук-тук-тук, можна до вас?

Василь Петрович.А, Лазарь Германович. Заходь, не соромься.

Лазарь Германович.Мені казали, що у вас тут, яку Африці. Йоги, ананаси, таке інше.

Нервово регоче і потирає руки.

Василь Петрович (прицмокує язиком). Уци-ци-ци, а шо ще буде, Лазарь Германович! Он лишень знімайте штани і ідіть до Серьожи, він вам покаже.

Лазарь Германович слухняно виконує накази Василя Петровича.

Серьожа (із бінтомуроті). Перш за все, шановний, станьте рака, йога любить прану.

Боріс Глебович і Василь Петрович (регочуть, стоячи на головах). Авжеж, авжеж.

Входить Зульфія з мітлою і в паранджі ізаходиться прибирати кімнату. Вона чимсь незадоволена.

Зульфія.Знов ця хурда-мурда.

Боріс Глебович (до Василя Петровича, пошепки). Василь Петрович, ану лишень давай з Зульфії паранджу здеремо.

Василь Петрович (зухвало). Нехай носить. Азія!

Обидва регочуть. Весь цей час Лазарь Германович марно намагається стати рака.

Василь Петрович.Харош, Лазарь Германович, прана вся через жопу вилізе.

Боріс Глебович (регоче). Га-га-га-га.

Серьожа.Василь Петрович, Боріс Глебович, покажіть йому, боя вже не в змозі, я ж іще хлопчик.

Боріс Глебович, Василь Петрович, піонер Серьожа стають рака, вишикувавшись у шеренгу, сраками до дверей.