Александр Подервянский - Павлiк Морозов [збірник]

Главное, шо інтересно, вона той цвітний не дуже любила гризти, а в основном отой, квадратний.

Голос тигра.Аум…

Василь Гнатович.Ач як розпиздівся!

Жора.Він жерти хоче.

Василь Гнатович.А ми випить хочемо. Жора, харош лежать, як стерво, катай лишень за двері, подивись, чи та пизда сігодня діжурить. (До Сірьожі.) Ати шо лежиш, як Ісусик? Бистро вставай і ріж ковбасу!

Сірьожа і Жора з насолодою виконують накази вождя, який дістає з матрацу пляшку з мутною рідиною і розливає в гранчаки, з яких перед тим позабирав зубні щітки. Валєрік за звичаєм б'є головою в стіну.

Василь Гнатович.Валєрік, тихіше, картина на голову упаде.

Валєрік.Діана, Діана!

Валєрік розкачується на кроваті, притримуючи обома руками чалму і час від часу пиздить головою в стіну.

Жора.Совсем поїхав пацан.

Сірьожа.Чого це він?

Василь Гнатович.То він, мабуть, за англійську царівну переживає, що її машина задавила. (До Енгельса Гасановича.) Гасанович, вставай, ще наспишся.

З цими словами Василь Гнатович здирає з Гасановича аеродромну кепку, яку той натяг на обличчя, щоб відокремитись від християнського світу.

Енгельс Гасанович (злякано). Шито, апят?

Василь Гнатович.Оп'ять, оп'ять, Гасанович. Ми з тобою тут старші і должни молодьожи подавать пример. (З цими словами Василь Гнатович виймає з гранчака Гасановича зубні щітки і наливає туди самогонки, потім ефектно простягає гранчак і виголошує тост). Мир землі, здоров'я в хаті й гарна дівка на кроваті!

Голос тигра.Аум!

Валєрік б'ється головою в стіну Всі випивають.

Василь Гнатович.Валєріку більше не наливати!

Енгельс Гасанович.Хароший малшик, маладой! Тинь хочешь? Тинь силаткий, викусний. Кушай! (Енгельс Гасанович дістає з-під кроваті диню і показує Валєріку.)

Валєрік.Діана! Діана!

Енгельс Гасанович.Зачем тебе етот девушка, гилупий?

Василь Гнатович.Щас всі випиваєм по другій і розказуєм охотничі і рибальські історії!

Сірьожа (запопадливо). Правильно, Василь Гнатович, а то вопще бардак в расположена'…

По команді вождя компанія випиває.

Василь Гнатович.От ти і починай, шоб багато не пиздів. Гасанович на очереді.

Сірьожа.Ну слухайте. Гасанович, не совайте там рукою під одіялом, а то неслишно буде. Значить, прийшов кум на ставок, сів у ризову лодку, закинув собі мастирку на ліща, сидить. А його собака був такий, з довгими вухами, волохатий…

Жора.Ето спанієль!

Сірьожа.Ну цей спанієль, значить, поліз у воду купаться, поплив за лодкою. Кум, значить, сидить, ліща ловить однією рукою, а другою одганя того спанієля, шоб не мішав. Коли тільки раз! Спанієль почав кричати. Кум дивиться – тоне, блядь! Кум його за вуха, давай тягти – хуя тобі, не витягне, отакенна щука вчепилась! Кум за вуха собаку витяг і ото вмєстє з щукою кидає в лодку. Ну ніг, канєшно, в собаки вже немає, а щука погризла ризову лодку, воздух вийшов, і кум чуть не потонув. А щука пішла собі… Десь кілограмів триста…

Жора.Ховайте стакани! Діна йде!

Входить Діна, освітлюючи своєю красою убоге приміщення.

Валєрік.Діана! Діана!

Діна.Хлопчики, Валєріку не наливайте, йому сьогодні на ампутацію. І приберіть закуску, професор буде на обході.

Василь Гнатович.А ми і йому наллєм!

Діна, спокусливо посміхаючись, розчиняється в повітрі.

Сірьожа.От інтересно, шо йому будуть ампутіровать? Може, вуха?

Валєрік.Діана!

Енгельс Гасанович.Чито переживаєш, гилупий! Етот девушка – все животниє.

Василь Гнатович.Гасанович, давай, твоя черга.

Енгельс Гасанович.У нас бань єсть. Називаєтся «Фантазія». Етот бань «Фантазія» малшик работает, Мухтарчик, жопф, как куруш, силадкий, викусний. Я пирихожу, говорю банщик, гидє етот малшик? Он говорит, малшик занят, есть девушк. Я говорю, зачем мінє етот животное? Я хочу малшик…

Василь Гнатовнч.Ти, Гасанович, получаєш штрафне очко. Ето історія не риболовна і не охотнича.

Енгельс Гасанович.Какой охотничий-махотничий, етот історія пиро животних…

Василь Гнатович.Гасановичу не наливать, Жора, давай.

Всі, крім Валєріка і ображеного Енгельса Гасановича, випивають.

Жора.У мене друг Микола. Він прапором служить у спецназі. Іде машиною по Африці. Коли раз! Отакенна анаконда в кустах лежить! Метрів сто п'ятдесят! Біла, блядь! Микола виходить з машини, бере монтіровку і її по жопі хуяк! Змотав, поклав в багажнік – і в штаб полка. То потом по ту анаконду приїхали учьониє її ізучать, чого вона побіліла. То казали, шо вона виповзла з пещери. А в тій пещері дуже енергія кльова. Там навіть хрест стоїть, і якщо людина хворіє, то її на три дні на тому хресті розпинають…