Александр Подервянский - Павлiк Морозов [збірник]

Філін.

Філін за своїм звичаєм хоче битися головою об сосну. Раптом несамовите рипіння дерев і нелюдське гарчання вривається на ідилічну галявину. З'являється Павєл Власов в усій своїй красі. Він одразу ж помічає блядство в своїх володіннях і слоноподобними ногами розчавлює бридке лігво Сфінкса.

Бляді з пострахом розбігаються.

Філін (радісно кричить).

І лобом колотиться в сосни, утворюючи лісоповал. Павлік Морозов сміливо вилазить з-під вонючої груди кізяків, скелетів і сухого бадилля, з яких було побудовано цю звірячу берлогу.

Павлік Морозов.

Павлік пиздить Павла Власова ногою по яйцях. Роздається звук, ніби вдарили в дзвона.

Павлік Морозов.

Павел Власов.

З цими словами він пиздить Павліка по голові. Звук, абсолютно ідентичний першому, результатів ніяких.

Павлік Морозов.

Павлік пиздить мішком Павла Власова, який страшно кричить.

Павел Власов.

Він хапа ротом повітря і пада на Павліка Морозова з страшним стуком. Очевидно, при падінні він припиздив Павлушу своїм здоровенним кінг-конгівським тілом. Павлуша не ворушиться, його кишки смачно бризнули на мармизи блядєй, які спостерігають величне видовище, тремтячи від жаху. Маленьке козенятко Іванушка залазить на трупи Титанів і жалібно мекає. Тіки Філін продовжує істерично битися лобом в стовбури на своїй лісосєці.

Філін (істерично повторюючи).

В жахливій тиші страшно падають віковічні дерева.

Жора,нєвизначеного віку мужик, схожий на чорта, якого виперли з пекла за профнепридатність.

Василь Гнатович,вождь палати хворих, статечний мужик, схожий на Сталіна епохи підписання Ялтинської угоди.

Сірьожа,середнього віку мужик, хитрий і наївний, як вовку казці.

Валєрік,молодий мужик, хворий на голову.

Енгельс Гасанович,ліцо кавказькой національності.

Діна,юна, спокуслива і спортивна медсестра з довгими ногами, спортивними плечима і античною шиєю.

Санітари.

Дія відбувається в лікарні.

Палата відділення щелепно-лицевої хірургії по вулиці Зоологічній. В палаті на кроватях лежать Василь Гнатович, Жора, Сірьожа, Валєрік і Енгельс Гасанович з забинтованими в різних місцях і синіми, як баклажан, їбальниками. Найбільша кількість бинтів пішла на Валєріка. Він має на голові пишну прикрасу, розмірами і вагою схожу на чалму турецького султана. Над кроваттю Валєріка висить картина «Охотнікі на привале» художника Пєрова. Хворі лежать смирно, як дрова, що чекають на холодну зиму, але це оманлива смирність.

В їхніх червоних оченятах світиться бойове завзяття і жадоба життя.

За вікном палати розташований зоопарк, з якого інколи долинають тваринні звуки його волохатих мешканців, так що якщо заплющити очі, можна уявити себе в Африці.

Голос тигра за вікном.Унгх, унгх, аоунгх!

Жора.Десять часов, блядь! Можна і на годинник не дивиться!

Голос тигра.Аум!!!

Сірьожа.Ти бач, проснувся, проклятий, і гризти хоче…

Голоси вовків.Ауууу!.. (А потім знову тигра.) Аум!

Валєрік при останніх словах тигра б'є головою в стіну.

Сірьожа.Я колись у школі працював, учителем труда. Така робота, шо нема шо спиздить. Так харашо, шо у мене жінка беременна була. Вона мєл гризла. То я їй мішками таскав.